Жора Ключник - з підсвідомості ватніків...
Популярність цього художника пояснити важко. Вигулькнувши з народних глибин, Георгій Ключник миттєво став легендою соцмереж і лідером сатиричної громадської думки. Критикам буде важко пояснити феномен цього митця. Та і чи треба?
Хмельниччанин вдало знайшов свою творчу нішу, отримавши міжнародну славу. Блискуче підтвердивши тезу про те, що з розвитком інтернету провінції не існує!
Нині Георгій Ключник - художній директор Музею плакату України, Музею української пропаганди, член редколегії журналу "Музеї України". А його роботи доступні у всіх куточках планети, де є інтернет, зокрема Фейсбук, де Жора Ключник особливо затребуваний.
Практично щоночі Майстер створює новий гострий малюнок на злобу дня. Майже без підписів і довгих пояснень. Всім все ясно...
Емоцій дуже багато. Від щирого захоплення - до сліпої ненависті і погроз. На жаль, такий нині час.
Світ поляризується на дві сторони, як запобіжник у кулеметі... І жахливий розстріл у Парижі журнальних карикатуристів, лише підтверджує масове психічне загострення.
Вперше це реально проявилося у січні 2014, під час Майдану.
Тоді команда журналу "Музеї України" зробила сторінку Музею плакату у ФБ. Стихійно виникла вже легендарна Плакатна сотня. Ми взяли якусь неймовірну аудиторію. Отримали серію погроз і попередження про кримінальне переслідування законами 16 січня... Пропаганда екстремізму, тероризму, заклики до повалення державного ладу... Щось від 5 до 15...
 Багато хто відійшов, зник, сховався за псевдо... Десь у ті драматичні дні і почався творчий та політичний злет карикатуриста Жори Ключника. Що знаково...
Нині ми готуємо другу виставку Георгія в Музеї української пропаганди. Його роботи обійшли провідні телеканали, сайти, газети, журнали.
Більше того, це чи єдиний карикатурист, удостоєний персональної рецензії когось з крутих ідеологів кремлівських ватників. Вони вже змирилися з їдкою сатирою на рашистів, бурхливо аплодуючи на критику нової української влади.
У їх куфайкиних головах відсутнє поняття плюралізму, відчуття внутрішньої свободи, сміливості для критики не лише зовнішнього ворога, а й начеб-то "своїх" начальників, які часто діють як диверсанти...
Жорі Ключнику вдалося зчитати основні алгоритми рабської підсвідомості путлєровських ватніків, зрозуміти це збочення, зобразити його графічно, висміяти і знову запустити назад у ті зацензуровані голови, вже як очисний укроповський вірус.
У тих примітивних мізках від маленьких картинок, відбуваються якісь системні збої. Щось не сходиться у порівнянні з сюжетами РТР. Ціною на нафту і курсом рубля до долара.
 Досить швидко до них доходить як українці називають їх сонцесяйного царя і десь у мутних глибинах, вони починають погоджуватися з тим яскравим поганяйлом.
 Сподіваємося, все буде добре! І у нас і у них. Колись.
 Нині треба пережити цей історичний період, просто захистити Україну, криваво розплачуючись життями кращих...
А карикатури Жори Ключника мандрують мільйонними аудиторіями десятків країн, миттєво пояснюючи наші реалії.
Скоро - відкриття нової виставки!
Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", директор Музею укр пропаганди