Про це треба знати. І розуміти, яку ціну заплатив український народ, втративши незалежність та демократичні основи державного управління. Кількість жертв війн, репресій, голодоморів обчислюється мільйонами. Базові поняття прав людини, свободи слова, совісті, виборів просто не існували. Все підкорялося нещадній партійній лінії, сформованій кремлівськими мудрецями на закритих дачах. Іншої, крім партійної думки, не могло бути у принципі. Кара була швидкою і жорстокою: або концтабори, або розстріл. Весь вибір...
Цифри втрат коментарів не потребують!

13 млн. загиблих в роки Громадянської війни 1917-21 рр. і голодоморів.

За даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору 1933 року, становить 3 мільйони 941 тисяча осіб. Також за даними слідства було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.

В роки Другої світової війни тільки Україна втратила понад 13 млн. загиблими.

Втрати СРСР у Другій світовій війні склали 26,6 мільйона людських життів. Загальні втрати Німеччини - трохи менше 6 мільйонів.

За 1944-1953 роки в Галичині, на Волині й Рівненщині було репресовано, лише за офіційними даними, 500 тисяч осіб, із них заарештовано 134 тисяч, убито понад 153 тисяч, виселено за межі України 203 тисячі.

Ці матеріали дуже просто знайти в мережі та літературі. І саме ці факти дуже важко вкладаються у масову суспільну свідомість. Особливо молоді. Проаналізуйте результати виборів...

Саме тому, Музей плакату України, за підтримки Національного музею народної архітектури і побуту України, вирішив розгорнути експериментальну міні-виставку "Галерея плакатів тоталітаризму". Ми представляємо кілька десятків плакатів "щасливої сталінської епохи" без усіляких коментарів - адже, плакат є документом свого часу, лише вказавши кількість людських втрат, якими заплатили за побудову світлого майбутнього. Висновки відвідувачі роблять самостійно. Кожний - свої.

-Для нашого музею це абсолютно новий напрямок! - щиро зізнався Генеральний директор Нацмузею у Пирогові Дмитро Заруба - Адже, ми розробляємо етнографічні теми! Хоча, маємо кілька гектарів землі, на яких поспіхом, мабуть у кінці кварталу, споруджено сучасні садиби соціалістичного села зразка 80-х років минулого століття. Чимало будинків без повноцінного фундаменту, мало не всі потребують капітального ремонту. Це наша проблемна зона. Нині обговорюється концепція створення на цій, не дуже пристосованій для огляду базі, кількох мікро-музеїв, міні-виставок. Ми вдячні Музею плакату, який першим ризикнув провести такий незвичний експеримент як "Галерею плакатів тоталітаризму". Чекаємо інших сміливців!

Справа в тому, що Музей плакату України став першим у Європі офіційно зареєстрованим закладом подібного профілю! Є чимало відділів, філій, а от самостійної структури крім українців, ніхто не створив! У Пирогові відкривається і перша у світі міні-галерея плакату! Можна сказати, своєрідний рекорд! Що приверне відвідувачів.

Більш вдалого місця, ніж забуте соцсело у Пирогові для подібної виставки просто не знайти! Яскравий приклад соціальної трансформації - ще тридцять років тому, сюди за оригінальними рішеннями індивідуальної забудови їхали з усього СРСР, а нині тут сумне запустіння...

Отже, концепція є, підібрали більш-менш придатний будинок з Тернопільської області. Спробуємо довести ідею до логічного завершення, зрозумілого відвідувачам.

Вхід, до речі, безкоштовний - достатньо стандартного вхідного квитка до Нацмузею.

Про офіційне відкриття - повідомимо!

Гривні по Україні: картка Приватбанку 4405885009382455