Надруковано у Гоміні України (Торонто), Рік LXIV, № 40 за 23 жовтня 2012 р., с. 6-7.
Інтерв’ю з д-р
Володимиром Мезенцевим
про цьогорічні
розкопки у Батурині
Лист до редакції «Гомону України»
Шановні пане д-р Олеже
Романишин, пані Софіє Сосняк та пане Михайле Гуцмане!
Радо вітали у Батурині д-р
Володимира Мезенцева, який привіз декілька примірників Вашої газети, де
надруковані статті працівників нашого Національного історико-культурного
заповідника "Гетьманська столиця». Щиро дякуємо Вам за ці публікації та
передачу нам авторських примірників. Вони поповнять бібліотеку заповідника.
Вже завершились літні
розкопки у Батурині. Заповідник "Гетьманська столиця" є дуже вдячний
українцям Канади й Америки за щедру багаторічну підтримку цих досліджень і пропонує
оприлюднити нижчеподане інтерв’ю у Вашій авторитетній газеті.
З повагою до Вас,
Наталія Сердюк
завідувач відділу
науково-просвітницької роботи Батуринського заповідника
* * *
Вже дванадцятий рік
українські та канадські археологи й історики провадять розкопки у м. Батурині
Чернігівської области, яким всебічно сприяють дирекція і співробітники
місцевого Заповідника "Гетьманська столиця». Наприкінці розкопок у серпні
я провела інтерв’ю з співкерівником Батуринської українсько-канадської
археологічної експедиції д-р Володимиром Мезенцевим.
Академічний життєпис. В. Мезенцев є спеціялістом з історії,
археології та архітектури середньовічної та ранньомодерної України й Візантії.
Закінчив Київський університет з відзнакою. Працював науковим співробітником в
Інституті історії України Національної академії наук України у Києві і там
здобув науковий ступінь кандидата історичних наук – еквівалент Ph. D. Закінчив
пост-докторські студії в Українському Дослідному Інституті Гарвардського
університету і працював науковим дослідником у Понтифікальному Інституті
Середньовічних Студій Торонтського університету.
У 2000-08 рр. викладав
курс з слов’янської цивілізації на славістичному відділі Торонтського
університету. Читав також курси з українського середньовічного мистецтва в
цьому університеті та візантійської й української церковної архітектури в
Інституті ім. Митрополита Андрія Шептицького при університеті св. Павла в
Оттаві та в літній школі Українського Католицького Університету (Унівська Лавра
на Галичині, 2000 р.).
Досліджував походження й
розвиток міст чернігівського князівства, церковну та палацову архітектуру
княжого Києва і Чернігова, історію та археологію козацько-гетьманської держави,
архітектуру, будівельну й декоративну техніку українського барокко, а також
візантійські та західньоевропейські впливи на мистецтво України-Руси. Автор 197
наукових і науково-популярних публікацій з цієї тематики та багатьох статтей в
електронних виданнях українською й англійською мовами.
З 2001 р. організував
українсько-канадську археологічну експедицію, яка щоліта провадить розкопки у
Батурині. Є співкерівником Батуринської експедиції і розбудовує та реклямує цей
проєкт у Канаді та Америці. 2002 р. призначений науковим працівником Канадського
Інституту Українських Студій (КІУС) Альбертського університету, Едмонтон і
Торонто, відповідальним за українсько-канадські археологічні дослідження у
Батурині та публікацію їх здобутків. У 2009 р. призначений виконавчим
директором Батуринського проєкту від канадської сторони.
Н. С. Вивчення, збереження та популяризація старожитностей
Мазепиної столиці стали можливими лише після встановлення незалежної України.
1994 р. було засновано Державний (з 2008 р. – національний) заповідник
«Гетьманська столиця» для збереження пам’яток історії і культури, розвою
краєзнавчого та інших музеїв, науково-просвітницької й видавничої діяльности у
Батурині. В 1995-97 рр. археологи з Чернігівського національного університету
розпочали там розкопки коштом благодійника Володимира Олещинського. Наступні
два роки за браком фондів розкопки не велись. 2000 р. ігуменя Батуринського
Миколо-Крупицького монастиря Дорофея фундувала розкопки на терені своєї
обителі. Попередній президент України Віктор Ющенко щедро фінансував археологічні
досліди гетьманської столиці у 2005-09 рр. З того часу дотепер Чернігівська
обласна державна адміністрація (голова д-р Володимир Хоменко) виділяє субсидії
на розкопки у Батурині кожного року. Однак без допомоги українців у Північній
Америці понад десятилітні безперервні історико-археологічні студії міста та
реґулярна публікація їх матеріялів, очевидно, були б неможливими. Від імени
Батуринського заповідника щиро дякуємо спонсорам та жертводавцям на ці
дослідження у Канаді та ЗСА.
В. М. Безперечно, підтримка Батуринського проєкту діяспорою є
вирішальною, особливо за теперішнього президента, коли державне фінансування
великою мірою скоротилось з 2010 р. За правління Леоніда Кучми українська
держава взагалі не допомагала вивченню Батурина і кошти діяспори тоді були
єдиним джерелом для проведення розкопок міста та оприлюднення їх результатів.
З 2001 р. студії Батурина
козацької доби спонсорує Програма Дослідження Східньої України ім. Ковальських
при КІУС, Наукове Товариство ім. Шевченка в Америці та Понтифікальний Інститут
Середньовічних Студій Торонтського університету. Цей проєкт очолює провідний
історик Гетьманщини, екс-директор КІУС та директор Програми Ковальських, проф.
Зенон Когут. Попередній президент НТШ Америки проф. Орест Попович був його патроном
та академічним дорадником.
Низький уклін від усіх
дослідників Мазепиної столиці бл. п. поетесі Володимирі Василишиній та її
чоловікові мистцеві Романові Василишинові з Філядельфії за їх два надзвичайно
щедрі дари на розбудову Батуринського проєкту в 2011 р. Їх портрети вже
виставлені у фойє Музею археології Батурина і газета заповідника опублікує
статті для вшанування цього подружжя благодійників.
У 2011-12 рр. дотації на
розкопки гетьманської столиці та підготовку публікацій надали Дослідний Інститут
«Україніка» (президент мґр Орест Стеців), Крайова Управа Ліґи Українців Канади
(голова мґр Орест Стеців), Крайова Управа Ліґи Українок Канади (голова Адріяна
Буйняк-Виллсон), Фундація "Прометей” (голова мґр Марія Шкамбара), Фундація
Кредитової Спілки "Будучність” (голова Богдан Лещишин, персональна подяка
менеджерці кадрів Христині Бідяк та екзекутивній директорці фундації Галині
Винник), Фундація ім. Олега Ольжича в Канаді (голова Марія Підкович),
Українська Кредитова Спілка (головний управитель Тарас Підзамецький),
український ресторан «Золотий Лев» (власниця Анна Кісіль) та "St. Barbara’s Pharmacy Ltd.” (власники Омелян і
Зеня Хабурські) у Торонті, Фонд Катедр Українознавства при Гарвардському
університеті (директор д-р Роман Процик, Філядельфія) та Український Музей ім.
Патріярха Мстислава при Українській Православній Церкві у Америці в м.
Бавнд-Бруці у Нью-Джерзі (директорка Наталя Гончаренко). На жаль, в інтерв’ю
неможливо вмістити довгий список імен усіх приватних осіб з Канади й Америки,
котрі роками складають пожертви на розкопки у Батурині, але я з вдячністю
відзначаю цих високоповажних доброчинців у моїх довших публікаціях та публічних
доповідях.
Особлива подяка належиться
редакції «Гомону України» (Софії Сосняк і Михайлові Гуцманові), її головному
редакторові д-р Олегові Романишинові та мґр Орестові Стецеву за їх активну
підтримку Батуринського проєкту в громаді, численні публікації про наші
розкопки у цій газеті й буклетах та за зразкову організацію й рекляму лекцій на
таку тему в Українському Культурному Центрі Торонта. З приємністю відзначу, що
минулого року мґр О. Стеців заснував фонд для збору коштів на цей проєкт при
його Інституті «Україніка».
Н. С. Як широко у світі Ви поширюєте відомості про дослідження
Батурина?
В. М. Дослідники Батурина регулярно інформують про результати
археологічних, історичних, архітектурно-мистецьких та фізико-антропологічних
студій гетьманської столиці в публікаціях, вебсайтах, презентаціях на
університетських семінарах і конференціях, лекціях перед студентами й
громадами, документальних фільмах, телепередачах, радіо, пресових та відео
інтерв’ю і реклямують цей проєкт у Канаді, Америці, Україні та інших країнах.
Щороку його керівники публікують у середньому 30 академічних та науково-популярних
ілюстрованих статтей українською й англійською мовами здебільше про відкриття
останніх розкопок. В 2001-12 рр. вони з’явились у збірках наукових праць,
університетських бюлетенях, журналах, газетах і брошурах Канади, ЗСА, України,
Італії, Англії, Австралії, Німеччини, Угорщини, Польщі й Білорусі. Найбільше
статтей, звітів і повідомлень видається канадськими учасниками проєкту в
Північній Америці та Україні – приблизно 17-20 публікацій на рік.
У 2002-06 рр. на
запрошення місцевих україністів і славістів я зробив семінарські доповіді про
Батуринський проєкт в університетах Оттави, МекГіллському в Монтреалі,
Манітобському у Вінніпеґу, Українському Дослідному Інституті Гарвардського
університету, Колюмбійському університеті в Нью-Йорку, Мічіганському в м. Ен-Арбор,
Мічіган, та Вейнському університеті у Детройті, Історичному музеї в Стокгольмі
та університеті м. Упсали (Швеція), в Інституті історії Східньої Европи
Віденського університету та університеті м. Інсбруку (Австрія), а також виступи
на українознавчій конференції в Ілінойському університеті в м. Урбані, Ілінойс,
та конґресах асоціяцій славістів Канади й Америки, що провадились у Торонті. Я
презентував матеріяли археологічних і архітектурних досліджень Батурина на
престижевих міжнародніх конференціях, присвячених вивченню Мазепи та його доби
і спонсорованих КІУС та університетом Мілану, у м. Гаргняно-дель-Гарда в Італії
у 2002 р. та 300-літтю Полтавської битви на Гарвардському університеті в 2009
р.
Н. С. Як науковець Батуринського заповідника підкреслю велике
значення зорганізованих Вами маштабних археологічних дослідів столиці
Гетьманщини протягом дванадцяти років. Кожний сезон розкопок проливає світло на
її славну історію та яскраву культуру і мистецтво, які з політичних причин не
вивчались і замовчувались за совєтського режиму. Вражаючі реконструкції
гетьманських палат, церкви та укріплень цитаделі XVII ст., здійснені на державне замовлення 2008 р.,
грунтуються головне на археологічних джерелах. Накопичення тисяч знахідок,
здобутих Вашими розкопками, спричинило створення 2009 р. Музею археології
Батурина та археологічного відділу при заповіднику. Тут колекція знахідок
зберігається, виставляється в експозиції й досліджується. Цей музей став однією
з основних атракцій заповідника для туристів з України та Заходу, котрі з 2009
р. масово відвідують місто у кількості 140-212 тисяч на рік.
Які є результати і
підсумки розкопок минулого літа?
В. М. Цього року керівником Батуринської археологічної експедиції
призначено заступника директора Центру археології та стародавньої історії
Північного Лівобережжя при Чернігівському університеті Юрія Ситого, а
фінансовим директором – наукового співробітника центру д-р Вячеслава Скорохода.
Завідувач науково-досліднього відділу Глухівського Національного
історико-культурного заповідника мґр Юрій Коваленко очолював групу студентів з
м. Глухова Сумської области та провадив археологічні розвідки у Батурині. В
розкопках брало участь коло 60 студентів-істориків та науковців переважно з
Чернігівського університету, Національного університету Києво-Могилянська
академія, Глухівського університету і три волонтери з Києва, Чернігова й
Донецька. Дякуємо Батуринському заповідникові за розміщення на його
інтернет-сайті заклика до охочих взяти участь у наших розкопках.
У серпні ми продовжили
археологічні дослідження залишок мурованого палацу та інших споруд головної резиденції
Івана Мазепи на околиці Батурина Гончарівці. Ця укріплена вілла була побудована
перед 1700 р. і пограбована й спалена під час нищівного розорення гетьманської
столиці московським військом у 1708 р. Жорстоке покарання повсталого Батурина
відбулось за наказом царя Петра І як приклад для залякання усіх прибічників
Мазепи і придушення його визвольних змагань терором.
В котловані палацу
знайдено багато фраґментів цегли, полив’яних і теракотових кахлів від
обличкування печей, лекальних плиток для замощення підлоги, керамічних деталей
півколон та їх баз, профільованих карнизів та інших елементів декору фасад.
Важливою знахідкою є уламок вирізьбленої з пісковика композитної капітолі
напівколони з рельєфом волюти. Капітолі саме такого ордеру, прикрашені з боків
волютами, намальовані на кресленику фасад триповерхової Мазепиної резиденції
1744 р., що зберігся у Національному музеї Стокгольму. Тож знахідка свідчить на
користь достовірности цього унікального зображення гончарівського палацу і
підготовлених мною на його основі мальованих та комп’ютерних реконструкцій
архітектури й оформлення екстер’єру споруди. Різьблені кам’яні деталі дуже
рідко вживались у цивільному і церковному будівництві козацької України, що
вказує на особливе багатство і коштовність опорядження головної палати Мазепи в
Батурині.
Експедиція продовжила
розкопки решток церкви його садиби. Гетьман спорудив її на північ від палацу до
1700 р. Храм пережив московський погром міста і зруйнувався чи був розібраний у
1750-х рр. Археологи виявили, що він був зрубним і мав довжину 12 м й ширину понад 10 м та, вірогідно, одну
вівтарну апсиду, орієнтовану на північний схід. Храм не мав підвалу/підкліту.
Його стіни і дощата підлога були піднесені над землею й спирались на
стовпи-колоди, заглиблені у материковий ґрунт. Наступного літа плянуємо
повністю розкрити залишки цієї церкви й встановити її плян, розміри, будівельну
конструкцію та дизайн і аналогії.
На південь і захід від
палацу Гончарівки дослідники розкопали рештки кількох тогочасних дерев’яних
споруд, господарчих ям і огорож. Останні свідчать про те, що територія
просторої Мазепиної садиби (площа біля 2.5 гектарів) була поділена парканами на
менші двори чи ділянки, відокремлені від гетьманських покоїв. Там могли мешкати
слуги, покоєві, кухарі, охорона, службовці державних і військових установ при
палаці та знаходитись господарчі будівлі, конюшні, каретні сараї-шопи,
приміщення для гетьманської гвардії (сердюки), сади й городи.
На захід від палацу
поблизу засипаного колодязя, імовірно, розташовувалась поварня. Улітку там
відкрили яму з силою посічених кісток тварин, яких, очевидно, споживали у їжу
мешканці садиби. Поруч частково розкопали залишки обнесеного тином двору з
дерев’яними будинками. Вони потребують подальших досліджень для з’ясування їх
пляну, параметрів та призначення. Однак характер численних знахідок дає
підстави припускати, що там мешкали заможні писарі чи інші службовці
гетьманської канцелярії, архіву й бібліотеки при палаці Мазепи або освічені
представники козацької старшини (офіцерської кляси) з його оточення. Знахідки
також вказують на присутність на оселі їх родин (жіноцтва) та ведення ними
домашнього господарства. Життя відкритої оселі увірвалось під час розгрому
Мазепиного маєтку в 1708 р.
В ході розкопок цього
подвір’я знайшли цінну кістяну шахову фігурку пішака, виточену на токарному
верстаті, три дорогі жіночі прикраси зі срібла, гірського кришталю й
кольорового скла, три мідяні ґудзики, гаплики, дві бронзові пряжки та три
фігурні бляшки з рельєфними прорізними візерунками і насічкою для оздоблення
старшинських шкіряних поясів, п’ять свинцевих мушкетних куль, чотири залізні
ромбічні наконечники стріл, різні залізні та кістяні побутові знаряддя й
ремісничі інструменти, клаптики тканини та шнуру, багато фраґментів теракотових
і глазурованих керамічних орнаментованих козацьких люльок, столових і кухонних
глеків, макітр й мисок, скляного посуду та вінце бронзової тарелі місцевої
продукції XVII-XVIII
ст. Там знайдено 11 тогочасних срібних польсько-литовських і російських монет,
уламки імпортних келиха з прозорого богемського скла з вигравіруваним
зображенням гірлянди, порцелянових голляндської люльки та посуду й вишуканих
тарілок з молочно-білого скла з рослинним орнаментом, виконаним синьою фарбою,
які, правдоподібно, привезли до Батурина з Туреччини чи Кримського ханства.
Цікавими знахідками є три
фраґменти бронзового окуття дерев’яної скриньки або оправи дорогої
книги-стародрука, вірогідно, західнього виробництва. Один з них вирізано у
формі оголеного чоловіка, що грає на сопілці (збереглась лише верхня половина
фігурки) з майстерним ґравіруванням у реалістичній клясичній манері, подібним
до техніки ґравюр на металі. Обличчя, кучері, торс, мускулясті руки й пальці
юнака тонко, виразно і впевнено графічно передані. Мабуть, це є зображенням
якогось античного мітологічного персонажа і твором европейського світського
мистецтва Нового часу. Ці знахідки красномовно говорять про заможність,
освіченість та інтелектуальні заняття старшинської верхівки, що мешкала в межах
Мазепиної садиби, а також про поширення у гетьманській столиці европейських
культурних впливів та її торгові контакти з Заходом, Московією і Османською
імперією.
У 2005 р. на місці
розібраного східнього фліґеля палацу гетьмана Кирила Розумовського (1799-1802
рр.) археологи розкопали 17 поховань кінця XVII-початку XVIII ст. Як і на інших досліджених цвинтарях Батурина
того часу, там виявили жертви московської навали 1708 р. Археологи гадають, що
поблизу палацу останнього гетьмана Лівобережної України знаходилось передмістя,
котре було знищено царською армією разом з батуринською фортецею, посадами,
навколишніми селами й монастирями та їх людністю. Минулого літа розвідкові
розкопки на південний схід від господи Розумовського відкрили залишки спаленої
дерев’яної будови та поховання дорослої людини, правдоподібно, жертви тої
трагедії.
Водночас з останніми
розкопками студентка Чернігівського університету Маргарита Гарига продовжила
фізико-антропологічні досліди знайдених археологами кісток та черепів батурян XVII-XVIII ст., які вона плідно
почала 2011 р. Її висліди доповнять історико-археологічне вивчення населення
міста козацького періоду і виявлять нові свідчення про його тотальне вигублення
нападниками у 1708 р.
Тож незважаючи на подальше
скорочення складу українсько-канадської експедиції вона успішно провела польові
дослідження в Батурині минулого літа і здобула цікаві й рідкі знахідки.
Висловлені у цьому інтерв’ю попередні висновки і гіпотези будуть перевірені,
поточнені й доповнені в ході подальшої аналізи та осмислення матеріялів
останніх розкопок. Остаточні результати будуть викладені у серії багато
ілюстрованих академічних і науково-популярних статтей та доповідей протягом
наступного року.
Редактори «Музеї України» записали на відео
моє інтерв’ю з ними про розкопки у Батурині 2012 р. і розмістили його на
веб-сторінках цього київського електронного журналу, «Нової Січі—TV» та "YouTube”. Воно також
оприлюднено в «Альтернативній історії» та інших інтернетних виданнях України.
Див. це відео на наступних лінках:
http://www.museumukraine.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=7506
http://aistor.do.am/publ/volodimir_mezencev_pro_rozkopki_u_baturini_2012/1-1-0-1857
http://www.youtube.com/watch?v=kyV_40HU3Sc
http://www.battleforkyiv.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=1937
http://skansen-ukraine.do.am/publ/1-1-0-216
Н. С. Дякую Вам за змістовну інформацію про нові археологічні
відкриття у Батурині. Бажаю Вам подальших успіхів у Ваших дослідах, публікаціях
і лекціях та тісної співпраці з науковцями Заповідника «Гетьманська столиця».
Щиро запрошую українців діяспори відвідати Батурин і оглянути його знамениті
архітектурні пам’ятки XVII-XIX ст., скульптурні монументи та музеї.
* *
*
Розкопки Мазепиної столиці плянується продовжити наступного літа. Тих
добродіїв, які бажають допомогти подальшим археологічним, історичним та
архітектурно-мистецьким студіям Батурина, відтворенню вигляду його зруйнованих
гетьманських палаців і церков та публікації результатів цих дослідів, ласкаво
просимо надіслати чеки з пожертвами за адресою: Prof. Zenon Kohut, Director, Kowalsky Program, Canadian Institute of Ukrainian Studies, 430 Pembina Hall, University of Alberta, Edmonton, AB, Canada T6G 2H8. Чеки з Канади мають бути виписані на: Canadian Institute
of Ukrainian Studies,
Memo: Baturyn Project. Американських доброчинців просимо ласкаво виписати
Ваші чеки на: University of Alberta
Foundation USA, Inc., Memo: CIUS Baturyn Project. КІУС надішле громадянам обох країн відповідну
офіційну посвідку для сплачування податків. Усім спонсорам і жертводавцям буде
висловлено подяку в пов’язаних з проєктом публікаціях та публічних лекціях.
По додаткову інформацію
про Батуринський проєкт можна звернутись до д-р В. Мезенцева за телефоном (416)
766-1408; email: v.mezentsev@utoron to.ca.
Наталія Сердюк
(Батуринський заповідник)
д-р Володимир Мезенцев (КІУС)
|