В пошуках  резиденції княгині Ольги та святих Бориса та Гліба

Вишгород – літописне місто України, маловивчена історична  скарбниця, яка неохоче відкриває свої таємниці.

Княгиня Ольга любила своє місто і, залишаючи тут третину данини, зробила  з нього потужний форпост Київської Русі.  І досі з-під землі вигулькує середньовічна кераміка,  елементи зброї, коштовності та прикраси.

Саме у Вишгородській землі знаходяться  залишки перших слов’янських святих братів Бориса та Гліба -  до них  десятиліттями приходили прочани, повільно піднімаючись до величного білокам’яного храму на найвищій горі міста.

Під час татарської навали  мощі святих були переховані. За переказами їх поховали  в срібних саркофагах у  колодязі біля храму. Місце з часом було загублено.

Загадку зниклих святих пробували відгадати неодноразово: було організовано кілька експедицій, краєзнавці та пошуковці пробували самостійно відкрити місце перепоховання. Але вишгородська  земля ревниво  зберігає  свої  таємниці.

Організатори експедиції

У цьому році Вишгородський історико-культурний заповідник , «Парк Київська Русь»  -  Центр культури та історії Древньої Русі, Інститут  археології Національної академії наук України зробили ще одну спробу знайти  резиденції княгині Ольги та поховання святих.

На святі вишгородські схили прийшли археологи.

Ірина Пироженко, директор Заповідника: «Вишгородська земля не досліджувалась майже 20 років. Проводилися  лише рятувальні роботи, під час яких ми змогли зберегти унікальний горн ХІ століття, який експонується в Гончарному центрі Заповідника. Всі знахідки попередніх досліджень представлені  у музеях Заповідника. Серед них є унікальні речі: пряслиця, кістяне яйце, фібули, прикраси…

Ми ходимо по святій землі, яка ще й досі не відкрила своїх таємниць.

Дослідження давнього городища дуже ускладнюється двома причинами: брак коштів і законодавча база. В межах заповідника знаходяться приватні садиби – доступ для археологів дуже обмежений. Ми дуже вдячні людям, які дозволили  робити розкопки на своїй приватній території. Сподіваємось, що і в майбутньому ми зможемо проводити дослідження на древньому городищі. Ця археологічна експедиція  - величезний крок у дослідженні Древнього Вишгороду. Завдяки знайденим артефактам ми зможемо встановити істинне обличчя Ольжиного граду».

Володимир Янченко, президент «Парку Київська Русь»: «Парк Київська Русь  - це унікальний за своєю суттю та масштабність проект, який не має аналогів у всьому світі. Вперше за всю історію людства там відтворюється  та відбудовується образ середньовічного міста.

Тож для нас дуже важливо детально знати про побут Древньої Русі.  А Вишгород – це одне  із міст, яке ще й досі зберігає  величезну кількість малодосліджених фактів нашої історії. Археологічні розкопки в цьому місті – це вже великий крок для примноження скарбниці знань про часи Київської Русі.»

На початку літа  була проведена розвідка – шурфування в п’яти різних точках давньоруського городища. За допомогою цієї розвідки було обрано найбільш перспективне місце для стаціонарних розкопок. Зараз на території площею 130 квадратних метрів тривають роботи і щодня знаходяться унікальні археологічні пам’ятки.

Всеволод Івакін, керівник проекту,  старший науковий співробітник Центру археології Києва Інституту археології НАН України: « Дослідження ведуться вже  2 тижні неподалік від церкви Бориса та Гліба. За цей час ми підняли майже тисячу артефактів, які відкривають особливості того часу. Серед знахідок: жіночі скляні прикраси, величезна кількість кераміки як місцевого походження, так і з Візантії, є наконечники стріл, кресало,  залізний ключ, залишки плінфи – давньоруської цегли.  Є навіть фрагменти овруцького шиферу – житомирського каменю, з якого робили саркофаги.

Все це підтверджує , що ми вийшли на частину забудови давньоруського міста і поряд має  знаходитися кам’яна будівля. Вишгород не був столицею, тож детальних описів не залишилось і наші дослідження  -  мають величезне значення для науки».

Розкопки будуть продовжуватися ще кілька тижнів.  Науковці розраховують на нові знахідки та артефакти, які відкриють маловідомі  сторінки Вишгородського краю.

Наталка Іванченко, шеф-редактор журналу «Музеї України»