Банда «Акадєміка» шмонає музей і наїжджає на журналістів

Академік Микола Жулинський разом зі своєю «бригадою» прибирає до рук найбільший скансен Європи.

         Останнім часом новини про музей у Пирогові стали регулярними, як хроніки з місця бойових дій. Як ми і обіцяли читачам, нам вдалося з’ясувати, чия ж широка спина  стоїть за знахабнілими чиновниками, що переплутали державний музей разом з його касою зі своєю приватною власністю. Ця спина –  академік-секретар НАН, директор інституту літератури імені Шевченка, Микола Григорович Жулинський (далі – за законами кримінального жанру - «Акадємік»).

         І, як тільки загроза викриття стала реальною, а нам вдалося відслідкувати більшість злочинних ланцюжків, почали відбуватися дивні речі: масове незаконне звільнення людей, переслідування членів профспілки, ментовський наїзд із залякуванням, і, нарешті, кульмінація: «братели» «Акадєміка» спробували наїхати на головного редактора журналу, що їм не сподобався!..

         А тепер – по порядку про діючих осіб та виконавців, чия діяльність останнім часом набуває відверто кримінального характеру. Отже, неформальний  керівник та офіційний куратор цієї компанії, що творить беззаконня у Національному музею архітектури та побуту України – Микола Жулинський  - «Акадємік». Ця особа прославилася тим, що двічі була віце-премєр-міністром в уряді Ющенка. Основні досягнення на цій посаді –  спроба зробити революцію в українському правописі. Так, за версією Акадєміка слово Афіни мало читатись як «Атени» та таке інше… Революція не вдалася, а більше жодних досягнень на цій посаді і не було. Зате були досягнення в сфері фінансів: Акадємік зі своєю родиною провернули оборудку з кредитною спілкою. В результаті цієї оборудки більшість її вкладників залишилась без кількох мільйонів гривень, але з обіцянками, що Акадємік продасть майно та розрахується. Поки вони чекали, майно було переписано на третіх осіб.

Його права рука (чи ліва нога?) – вчений секретар Віктор Бурбела (по їхньому – «шнирь»). Ця особа безпосередньо спілкується з діючим директором музею та головним бухгалтером, передає їм вказівки «старшóго» та приймає від них торбочки зі «знаками уваги». Всі останні гучні скандальні події у Пирогові проходили за сценарієм цього «консільєрі» борщагівського розливу. Віктор Анастасович намагається бути непомітним та діяти з-під тишка, але його помітили, незважаючи на те, що він виходить на люди у порепаних черевиках та у пом’ятому плащі з відірваною підкладкою.

І, нарешті, польові командири цього угрупування – директор музею Павло Федака (Далі – Доктор Фе) та Віталій Каленяк, його заступник (далі - Казачок). Це – теж досить цікаві особи. Доктор Фе запам’ятався у Закарпатті, звідки він приїхав у 2009 році, низкою скандалів з приводу закарпатської «Просвіти», яку він перетворив на приватну родинну годівничку, та з Закарпатським краєзнавчим музеєм, звідки Федаку звільняли зі скандалами  та  з залученням судів різних рівнів…

«Казачок» Віталій Каленяк – відомий у вузьких колах зодчий козацьких організацій. Коли його виганяють з однієї, він відразу ж створює іншу…

Що ж об’єднало цих людей, настільки різних на перший погляд? Очевидно, бажання «по-легкому» заробити гроші на музеї. У них же у всіх фінансові проблеми! У Акадєміка – ще з часів кредитної спілки (а може, і раніше?). Казачок був звинувачений колегами в тому, що запустив руку в громадську касу. Доктора Фе, очевидно, не задовольняють прибутки від приватизованої ним автономної «Просвіти», а діаспора відмовляється давати допомогу, яка використовується не за призначенням…

Відколи ця бригада з’явилася у музеї, сумувати не приходиться. Незаконні звільнення, фінансові порушення, скандали, пожежі... Акадємік, користуючись своїм положенням, намагається переконати керівництво НАН та громадськість, що розкрадання мільйонів гривень – дрібниці, і цим хлопцям «ще треба дати трохи часу». Два роки вже тягнеться ця авантюра. Занедбано реставраційні роботи, не відкриваються нові експозиції, натомість закриваються діючі… Про моральний клімат у колективі годі й говорити – щось на кшталт філії психіатричної лікарні. Скільки ж іще часу потрібно цій бригаді, щоб вона вже нажерлася та задовольнила всі свої амбіції? Хочу нагадати читачам, що саме будівництво музею свого часу було завершено практично за два роки! А тут – занепад, пожежі та вкрадені музейні коні, про яких згадали через півроку.

Але, завдячуючи боротьбі здорової частини колективу та прискіпливій увазі журналістів, у ситуації на музеї намітилися зрушення – проведено перевірки КРУ, порушено кілька кримінальних справ, подано депутатські запити, справа про переслідування членів профспілки на контролі Генеральної прокуратури…  Джентельмени удачі відчули, що вони «напередодні грандіозного шухера». У них буквально горить під ногами земля – в цьому році вже друга пожежа – згоріла будка охоронника разом зі шлагбаумом… І, коли в квітні вийшов черговий номер журнала «Музеї України» з критичними матеріалами про музей, нерви наших «пацанів» не витримали…

Пізно ввечері 20 квітня до шеф-редактора журналу зателефонували. Невідомий голос та запропонував зустрітися. Коли шеф-редактор  Віктор Тригуб та головний редактор Наталка Іванченко прийшли на зустріч, їх чекала несподіванка: до них підїхав сріблястий «Мерседес», з якого вийшли  чоловіки специфічної зовнішності. Як вони пояснили, їм не подобається журналістська діяльність Віктора Тригуба та вони настійливо просять не зачіпати теми про Пирогово. Як нам вдалося зясувати, під’їхала ця «блатна» компанія на автомобілі заступника директора музею Каленяка В.П. АІ9690ВО, а за кермом сидів його особистий водій, він же водій музею, він же обласний чернігівський суддя козацького війська, яким командує Каленяк – Корольов Едуард. А головним «говорящим» на цій «стрілці» був… голова первинної організації Партії регіонів №36 Дніпровського району Києва Клих Станіслав Романович! Наїзд на журналістів? Братва рамси поплутала!

Хлопці, які приїхали на «розбірки» з журналістами, очевидно, нанюхалися клею – інакше ще як пояснити, що їм прийшов на думку цей нестандартний підхід до роботи з мас-медіа? Але чого нанюхалися їхні керівники? Чи вони взагалі нюх втратили? Мається на увазі нюх на межі припустимої поведінки, за якими вже починається «бєспрєдєл»?! Рекомендуємо їм всім уважно ознайомитися з законодавством України, точніше, з її Кримінальним кодексом. Пропонуємо у спілкуванні з журналістами дотримуватись його норм, а не «понятій»! Але, незважаючи на це, ми обіцяємо довести до кінця журналістське розслідування та ознайомити широку публіку з новоспеченими «авторитетами» зі вченими ступенями та козацькими генеральськими погонами.

Непокоїть в цій історії інше – завдяки діям таких «Акадєміків» зазнає непоправної шкоди  імідж Національної академії наук України – одного з небагатьох інститутів сучасної України, що ще має якийсь моральний авторитет у значної частини українців та світової громадськості. А дії ряженого Казачка з його гопникамии нівелюють саме поняття  козацтва як одне з базових у нашій історії та культурі. Ми вже не говоримо за «просвітянина» Федаку (Доктор Фе) -  його сепаратна закарпатська Просвіта – це – плювок в бік світлої памяті тих людей, які за свої особисті(!) кошти зводили будинок Просвіти, щоб родина Федак здавала його в оренду. А про музей навіть говорити боляче. Сльози навертаються на очі, коли дивишся, до якого стану довела його ця команда!

І, насамкінець, хочеться по дружньому порадити керівництву Партії регіонів ретельніше добирати людей на посади своїх функціонерів. Людського ж матеріалу і грошей вистачає! І таких, як Клих, що змінив уже не одну партію, можна знайти багато. Але таким, як він, в сучасній політиці місця немає.

І. Корсун