Любомир Крупницький
Бі-Бі-Сі, Київ

Українські культурні цінності на світових торгах: що, хто та по-скільки?

Архип Куїнджі. Українська ніч

Такі екзотичні колись назви, як "Бонам’с", "МакДуґал", "Сотбі’с" чи "Крісті’с", стають для українців усе звичнішими та ближчими. Твори українських митців та історичні пам’ятки з України досить часто стають об’єктами купівлі-продажу на міжнародних аукціонах, а щорічна виручка за такі цінності вимірюється у мільйонах американських доларів.

Ми спробували дізнатися дещо більше про те, які ж саме лоти, пов’язані з Україною, беруть учать в подібних аукціонах, як ці речі потрапили за кордон та хто зазвичай стає їхнім власником.

Недешева "церква"

Нещодавно у Лондоні картина уродженця Харківщини Давида Бурлюка „В церкві”, була продана за 650 тисяч доларів США, і це при тому, що стартова ціна складала лише 160 тис, а кілька його робіт, що продавалися раніше на інших торгах, коштували в десятки разів дешевше.

Давид Бурлюк. В церкві

За словами фахівців, це поки що рекордна сума за картину українського художника, однак є чимало й інших прикладів, коли твори образотворчого мистецтва українського походження продавалися за дуже солідні гроші.

Про те, що саме з українського представлено на міжнародних аукціонах розповідає директор відділу російського мистецтва британського аукціонного дому „Бонам’с” Євгенія Теслюк:

"Як правило, це роботи українських художників, живопис, тих, хто народилися або працювали в Україні. Вони продаються на аукціонах в Лондоні, Нью-Йорку... Ось на торгах у листопаді одним із найдорожчих лотів була робота Івана Похітонова. Як правило, це роботи відомих художників кінця ХІХ-початку ХХ століття, тобто авангард, і зараз почанають також гарно продаватися роботи повоєнних художників, так звані нон-конформісти, тобто 60-70 роки зараз дуже в попиті. І потихенько починають підніматися в ціні і роботи радянських художників, класичного періоду 50-60-х років.

Козаки і ніч

Серед пропозицій, які виставлялися на продаж останнім часом на торгах „Крісті’с”, нам вдалося натрапити на ескіз картини Іллі Рєпіна, де зображені козаки на чайці. Його приблизна вартість на листопадових торгах у Лондоні складала 200-300 тис британських фунтів. Там само картина "Українська ніч" відомого пейзажиста Архипа Куїнджі приблизно коштує 8-12 тис фунтів. Та ж таки українська ніч, зображена рукою Івана Айвазовського, на одному з останніх аукціонів „Сотбі’с” коштувала майже вдесятеро дорожче.

Хоча часто саме зразки українського малярства можна зустріти на подібних міжнародних торгах, але, крім цього, там представлено й чимало інших речей, що мають не лише мистецьку, але й історичну вагу.

Що з українських цінностей можна зустріти на аукціонах у Сполучених Штатах, розказує Сергій Цапенко, експерт міжнародної категорії з російського та українського антикваріату:

"Якщо згадати осінні торги аукціону „Сотбі’с”, то там були дуже цікаві картини українських майстрів та дуже гарні, високої цінності полотна Айвазовського. Також була дуже цікава бронза українська, мені дуже сподобався козак-запорожець, що був зроблений майстром Левандовським. За моїми даними, він пішов в Україну, і це дуже приємно".

"В наших торгах, в Америці, - продовжує він, - можна дійсно знайти дуже цікавих представників золотарства України, також зброю – козацьку зброю, шаблі турецького типу „Клич” (ХVII-XVIII ст.), часів Мазепи. Козацька зброя представлена дуже широко, і на торгах її ще можна купити не так дорого.

З архівів

Серед пропозицій міжнародних аукціонних домів можна натрапити також на архівні матеріали з України та рукописи українських авторів, релігійні цінності та стародруки. Для прикладу, аукціон „Крісті’с” пропонує купити ілюстроване Євангеліє, надруковане у Львові 1665 року, його вартість – 5-8 тис британських фунтів.

Пересічний англієць може заробити на таке Ілюстроване Євангеліє за 4-5 місяців

А „Слов’янська граматика” (1648 р.) середньовічного українського письменника і мовознавця Мелетія Смотрицького була реалізована минулого листопада у Лондоні за більш як 5,5 тис. фунтів.

В основному українські раритети продаються на так званих аукціонах російського мистецтва. Там представлені різножанрові твори з усіх країн, які раніше входили до складу Радянського Союзу.

Далеко не завжди імена та походження покупців стають відомими, але спеціалісти одностайні у думці, що дуже часто власниками українських раритетів стають українці та росіяни. Зокрема, за словами Євгенії Теслюк, дев’ять з десяти покупців даної категорії предметів – вихідці з України та Російської Федерації.

90% купує Росія, тому що в них є зараз великі гроші, є дуже великий інтерес. І в цю справу включилися не прості колекціонери, а банки, інвестори, тобто ті фінансові організації, які роблять інвестиції в мистецтво. І купують вони майже все, що тільки є

Головна ознака сучасних власників мистецької та історичної спадщини України – одна – це велика кількість грошей. Зацікавленість ”мішків з грошима” культурними цінностями можна пояснити не тільки їх любов’ю до мистецтва чи історії, але й тим, що подібні предмети, як і дорогоцінні метали та нерухомість, з часом свою вартість не втрачають, а лише навпаки, тобто це дуже добра страховка від інфляції.

"Це все купується по замовленню олігархів, тому що купити такі речі музеї сьогодні не можуть. 90% купує Росія, тому що в них є зараз великі гроші, є дуже великий інтерес. І в цю справу включилися не прості колекціонери, а банки, інвестори, тобто ті фінансові організації, які роблять інвестиції в мистецтво. І купують вони майже все, що тільки є", – розказує про головних покупців української старовини та мистецтва Сергій Цапенко.

Шляхи за кордон

Тож звідки це все взялося за кордоном?

Більшість предметів, пов’язаних з Україною, опинилися за кордоном віддавна. Щось дарували, багато було відчуджено силою. За словами Сергія Цапенка, більшість антикваріату, що має відношення до козацтва і зараз зустрічається у США, потрапила на американський континент разом з першою хвилею української еміграції.

Особливо ж багато предметів старовини та мистецьких витворів з України потрапили за кордон після Першої світової війни.

Про це ж каже і Євгенія Теслюк: "Більшість робіт, які ми виставляємо на аукціон, приходять із західно-європейських колекцій або американських. Тобто ці роботи давно, ще в 20-х роках, радянський уряд продавав з музеїв, з приватних колекцій для того, щоб отримати за них гроші. Вони тоді ще, в ті роки, виїхали на захід і перебували там до цього часу".

Часом об’єктами продажу на світових торгах стають експонати, викрадені з українських музеїв або артефакти, знайдені на території України чорними археологами. Про це - у нашому наступному матеріалі.