Сенсація! Шабля Мазепи нарешті в Україні!

Українські зброярі здійснили справжній подвиг! В умовах особливої секретності зробили точну копію шаблі Мазепи, що зберігається в Пітерському Ермітажі! Колектив майстрів студії «Булат» працював більше року.

-Лезо шаблі виготовлене з сталі булатного типу, нашого центру, - розповів директор центру «Булат НВР» і Музею булатної зброї Володимир Остапович, - Все інше житомиряни робили самі! І я вважаю, що дуже вдало!

Майстри дуже довго не могли зрозуміти, чим обтягнуте руків‘я. Виявилося – шкірою морського скату! Була ціла епопея з пошуку і доставки.

Ножни шкіряні. Металеві елементи позолочені.

Сусальне золото використали при нанесені написів і візерунків на лезі.

Можна сказати, отримали точну копію одного з найбільш передбачуваних варіантів парадної шаблі гетьмана.

Коли зброярі прочитали розкручену нами епопею з пошуків шаблі Мазепи, загорілися створити щось подібне. Зуміли зацікавити інвестора, який планував викупити зброю, вклавши кошти у її виготовлення. На жаль, криза внесла корективи. У інвестора виникли проблеми. Майстри закінчували шаблю своїм коштом. Особливих планів щодо продажу поки-що не мають. Хоча, вже пішли конкретні пропозиції від аукціоністів…

Ми плануємо виставити копію у Музеї гетьманства під час виставки «Романтика війни і зброї», яка відкриється незабаром.

Нині зброя у якомусь секретному місці під надійною охороною.

Виявилося, що майстри кілька разів зі мною зустрічалися, але і слова не проронили про свою роботу! Та і зараз стараються особливо не афішуватися. Вдалося побачити  маленькі фотографії, які дозволили лише перефотографувати. Як і коли шаблю доправлять до Києва – теж невідомо. Дозвіл на публікацію знімків і інформації теж отримано щойно.

Я особисто вважаю, що збройових виробів такого рівня, в Україні ще не було. Шабля має велике символічне та ідеологічне значення. Зрозуміло, одразу виник романтичний ореол загадковості…

Робота велася за фотографіями, привезеними київською журналісткою Валентиною Мудрик з Ермітажу.

Мені довелося багато писати про ту неймовірну історію, ставши одним з учасників. Коротко нагадаю.

Пару років тому, отаман Американського козацтва Сергій Цапенко, знайшов якусь шаблю Мазепи з головою козака на руків‘я у польських колекціонерів з Канади. Зрозуміли, що то майстерно виготовлена реконструкція. Знайшли креслення, малюнки. Почали шукати оригінал. Вийшли на спецхран Оружейной палати Кремля і Ермітажу.

Почали штурм цих найзакритіших музейних закладів світу, таємницями яких опікується ФСБ. Росіяни вперто заперечували сам факт зберігання у них козацьких речей. Почали вимагати секретний інвентарний номер. Знайшли ми той номер, що викликало у них шок. Валі Мудрик, яка пробила відрядження, дозволили прилетіти до Пітера і сфотографувати шаблю.

Після цього ми роздобули фото і тієї шаблі Мазепи, що лежить в Кремлі. Дуже схожа на пітерську…

А довкола канадської реконструкції закрутився цілий детектив. Країною шастали російські «колекціонери» з військовою виправкою, які хотіли викупити шаблю раніше за американських козаків. Планували втюхати реконструкцію Президенту України як оригінал… Козаки США їх випередили. Нині шабля в штаб-квартирі козацтва у Нью-Йорку.

Всі ті процеси супроводжувалися багатьма скандалами, шпигунськими штучками. Нам довелося написати чимало статей, і як завжди, опинитися в епіцентрі не дуже зрозумілих широкій публіці, подій. На сайтах «Нова Січ» і «Музеї України» є збірник статей. Видано навіть книгу… Пригода стала класичною.

Крім усього іншого, ми знайшли оригінал шаблі Мазепи, яка лежить у суперсекретному спецхрані  Адміралтейства. Думаємо, як туди проникнути. Ігри тривають…

Нинішня влада Росії ніколи не піде на передачу чогось козацького Україні. Воно швидше там згниє…

Тож, дії житомирських майстрів з виготовлення такої коштовної копії зброї, зрозумілі.

Ми вже розуміємо, яке паломництво українців буде до такого експонату. Відповідно, очікуються якісь пакості від опонентів. Саме тому, така секретність і безпека.

Днями ми спробуємо побачити шаблю і зробити якісну фотосесію.

Головне – шабля Мазепи знову в Україні! Сподіваємося, назавжди!

Віктор Тригуб, редактор журналів «Музеї України» і «Нова Січ»

Передрук лише з посиланням!