Теорія Сильної демократії

В країні встановлено нову форму правління – ліберастична демонократія. Владу непомітно захопили олігархічні клани, більшість з яких керуються з-поза меж держави. Вплив народу на керівництво – мінімальний. Бидлоеліта, що приймає владні рішення, повністю позбавлена мук совісті, недоступна громадському контролю, створила ефективну систему законного захисту, що робить її повністю безвідповідальною перед народом.

Безкарність влади, провокує чиновників на нові злочини. І покласти цьому край законним шляхом – неможливо. Систему безкарної влади створено. Існуючими законодавчими механізмами нічого зробити не вдасться.

Олігархія формує і фінансує власні політичні партії. З допомогою власних засобів масової інформації, створює їм потрібний імідж, приводячи до перемоги на так званих вільних виборах.

Розмови про відміну депутатської та суддівської недоторканності, ведуться лише під час виборів, не маючи ніякого розвитку.

Виборці надійно позбавлені права проконтролювати виконання політичних обіцянок, донести до парламентських партій свої нагальні вимоги…

Кілька років філософи намагаються сформувати якісь моделі управління. На жаль, не дуже вдало.

Дискусії тривають довкола гнилого шляху лібералізму, сильної руки а ля Піночет та повернення до мажоритарної виборчої системи. Можливо, є інші ідеї, але, ймовірно, вони озвучуються в якихось маловідомих виданнях чи аж занадто заглиблених у фрактальну цілісність сайтах.

Між тим, суспільство терміново потребує нових  ідей і лідерів!

Сталося так, що несподівано для нас самих, ми опинилися над сутичкою, сформувавши гумористичну програму «1000 арештів, 10 патронів – і в країні буде порядок!», озброївши нею неіснуючу Маленьку партію снайперів. Застільний жарт, вдало вкинутий в Інтернет, почав жити власним повноцінним життям, здобувши кілька десятків тисяч прихильників. Вже можна говорити про певний політичний феномен самоорганізації суспільства на нових принципах.

Прості і зрозумілі вимоги, відсутність будь-яких формальних ознак, реєстрації, бюрократії, перетворили МПС у реальну політичну силу, що стає партією нового типу.

Є три системних пункти, які об‘єднали прихильників, щодня залучаючи нових симпатиків.

1.Відміна будь-якої недоторканності депутатів, чиновників, суддів.

2. Прийняття Закону «Про особливу відповідальність вищих органів влади і суддів» - звільнення, арешт, суд за роботу на іноземні спецслужби, корупцію, саботаж, некомпетентність, будь-які дії, що зашкодили людям. В особливих випадках – конфіскація майна у винних та їх найближчих родичів, аж до публічної страти, яку запровадити лише для керівників, починаючи з районного рівня.

3. Створення терміном на 5 років, спеціального Народного трибуналу, що буде розглядати справи вищих керівників держави з правом винесення вироку про позбавлення волі, конфіскацію майна, смертну кару.

Трибунал повинен зібрати і проаналізувати факти злочинної діяльності проти  народу всіх президентів, прем‘єрів, значних чиновників, замішаних у знищенні промислового потенціалу, приватизації, різкого зниження рівня життя людей…

Відповідно, державі слід повернути награбоване. Героям – слава, винним – кара.

Особливу увагу  приділити так званим олігархам, яких слід просто перевести в розряд організованої злочинної групи, сформованої за релігійно-національною ознакою. І раз і назавжди покінчити з цим огидним явищем. Бандитам – тюрми!

Народу, використовуючи можливості державних механізмів, слід навчитися себе захищати. Дбати про майбутнє.

Аби не дуже лякати електорат страшилкою про Маленьку партію снайперів, давайте назвемо цей процес теорією Сильної демократії. Сильну народну владу, сформовану на вільних виборах, що керується справедливими законами з чіткою і конкретною карою за порушення. Чиновники повинні боятися! І відповідати за всі прорахунки і помилки! Політичні партії хай відповідають за невиконані передвиборчі обіцянки. Не виконали і половини – кримінальна відповідальність. Заборона брати участь у виборах протягом 5 років. Не можете виконати – не обіцяйте! Не брешіть просто!

Кримінальну відповідальність за погіршення життя народу, повинні персонально нести всі члени уряду, всі депутати і президент країни особисто. Після закінчення повноважень, їх повинен чекати швидкий і справедливий народний трибунал. Який проаналізує податкові декларації кожного, реальні доходи, покупки. Стан справ в економіці країни, за який кожен відповідає персонально. Є корупція, непрофесіоналізм, зниження рівня життя народу – вирок, конфіскація – концтабір.

Такий розгляд починати з керівника звичайного району і аж до президента включно.

Все в рамках закону!

Прискіпливу увагу приділити контролю за діями керівників силових відомств. Особливо, контррозвідувальним підрозділам. Тут необхідна глибинна реформа, жорстка чистка, більші повноваження… При виявленні фактів роботи  чиновників на спецслужби іноземних держав – моментальне звільнення, арешт, розслідування, суд, конфіскація. Аж до смертної кари – зрада батьківщині!

Тут ніяких жартів – справа національної безпеки.

Зрозуміло, що переважна більшість нинішніх політиків не пройде елементарної перевірки на корупцію чи  роботу на іноземні спецслужби. Це видно навіть неозброєним оком.

Владу захопили люди пекла. Розроблені ними закони – пекельні для простого народу. Правоохоронні органи перетворилися на каральні, виявляючи та придушуючи паростки протесту.

Наше завдання – трансформувати ліберастичну демонократію в сильну демократію.

Ось тут і починаються реальні проблеми. Будь-який рух буде або знищено, або перекуплено, або скомпроментовано. В державі відсутній рівний доступ до політичного процесу, телебачення. Несправедливість прикрита товстим шаром нахабної демагогії.

Без очищення інститутів влади не обійтися.

Ось з цього моменту і починається найбільш цікаве. Потрібна досить велика група спеціально підготовлених, ідеологічно підкованих людей. І як не дивно, такі люди є! Варто звернути увагу на різноманітні ветеранські організації…

Теорія сильної демократії може бути реалізована! Головне, аби люди це зрозуміли.

І наостанок анекдот про легендарну Партію снайперів, та про те, як двоє-троє людей можуть швидко змінити ситуацію. Навіть один. На жаль, під купами брехні, ті знання забулися. Але, не втрачені. Революцію і свободу не спинити…

Отож, анекдот.

В прямому ефірі якогось політичного ток-шоу, зустрілися бидлоелітний депутатка, з тих, яким доручено професійно триндіти про неймовірні здобутки його партії та простий вуйко з далекого села на полонині. Дорогий іноземний ведучий, вирішив показати нову технологію переваги «законодавчого інтелекту» над хуторянським мисленням. Вуйко дійсно виявився неговірким. Поки депутатик сипав розумні фрази ні про що, дядько скромно мовчав.  Нарешті його чимось дістали. «А ти подай закон про відміну недоторканності і кримінальну відповідальність чиновників перед народом!» - врешті сказав. Депутатка здивувався і почав пояснювати селюку, чому цього не можна зробити. «А ти подай! - грізно сказав вуйко. – Бо перша куля пролетить у тебе, чи якогось іншого такого негідника, над головою через тиждень. Як нічого не зміниться, друга куля кудись тебе чи іншого, легко поцілить. Не приймете того, чого вимагаємо, третя куля стане для когось з вас останньою! Потім наступний. Все, час пішов!». І вуйко гордо вийшов з студії. Через тиждень, у когось над недоторканною головою просвистіла якась випадкова куля. Хто і звідки стріляв – невідомо. Через десять днів після того ефіру, закон про відміну всілякої недоторканності, було прийнято…

Отакий анекдотик про страшилку з Партії снайперів…

Люди пекла з влади перестали відчувати вимоги народу. Совість для них давно замінена інстинктом самозбагачення. Не треба красти – і країна переможе!

Ті люди пекла прийшли до своїх посад на хвилі масових народних виступів. Більше того, ті виступи ними ж і були спровоковані та профінансовані. Вони вже не бояться натовпів на площі. Бо знають, що керувати натовпом легко. Є чимало яскравих ораторів, які заговорять будь-яку справу. Піти на штурм чогось люди не зможуть. Спеціальні підрозділи легко розсіють натовп.

Хтось може розпочати громадянську війну і розкол країни на кілька маріонеткових утворень. За активної участі зацікавлених держав. Буде багато крові і розрухи.

Жахливих сценаріїв існує багато.

То чи не простіше повернутися до базової теорії Сильної демократії, спокійно і в рамках закону, навівши елементарний порядок у державі через посилення відповідальності влади?

Чи без рішучого вуйка не обійдемося?