Цю історію слід почати з  перебіжчика. Десь у кінці восьмидесятих, до США втік досить високопоставлений офіцер КГБ СССР. Аби отримати кошти і заслужити довіру, притяг з собою якісь важливі документи. Зрозуміло, спеціальний підрозділ ЦРУ і ФБР, розпочав довгі допити чергового цінного кадра.

Що він там розповів, невідомо. Але, вже є вільний доступ до якихось там архівів, де зберігається розсекречена інформація. Завдяки невідомому нам патріоту з української діаспори, що все життя провів у Штатах, працюючи у певних структурах, українські журналісти змогли отримати ці сенсаційні матеріали. Одразу попереджаємо – ніяких деталей не знаємо. Багато чого не розуміємо. Коментарів не даємо. Судячи з реакції на попередні матеріали на цю тему, яку ми отримали з Росії, ми на правильному шляху. Можливо, найближчим часом у Росії будуть цікаві публікації… Випереджаємо. Це вже третя подача…

Отож, що таке бібліотека Ярослава Мудрого. Якщо точніше – книгозбірня Софіївського собору, заснована 1037 року. Різні дослідники називають різні цифри. 500, 950, кілька тисяч томів рукописних книг. І де вони нині – ніхто не знає. Є лише версії, легенди.

За словами офіцера КГБ, одну з легенд про коштовності Київського князя, почула донька Генсека ЦК КПРС Галина Брежнєва. Саме вона, залучивши радянські спецслужби, провела велику пошукову роботу. І отримала безцінні результати, що претендують на найгучніше наукове відкриття століття. Певна частина книг і коштовностей з книгозбірні Софії, спокійно лежить у Національній бібліотеці Пітера (колишня ім. Салтикова-Щедріна) і загадкових підвалах Адміралтейства.

Більше того, є фотографії свинцевої печатки Ярослава Мудрого, яка використовувалася для скріплення документів. І таких печаток у Пітері – чимало… Хтось пошукає?

«Майже впевнено можна говорити про якусь потужну колекцію Гетьмана Івана Мазепи. Дуже старовинні речі з Візантії, книги, прикраси Київських князів, документи, потрапили до зібрання Мазепи, зберігаючись у надійному місці в Софії. За скарбом приглядали двоє особливо перевірених монахів.

Саме їх, за чиїмось доносом, жахливо допитували нишпорки Петра І. Скоріш за все, хтось не витримав, показавши схованку. Але, нікого це не врятувало – знищили всіх…

Виходить, що саме тоді, до росіян потрапили чисельні прикраси Київських князів, документи (і пергамент, і БЕРЕСТЯНІ ГРАМОТИ, багато з яких, на жаль, розсипалися, залишивши по собі лише свинцеві печатки з княжими символами).

Чимало документів вціліли! Листування Ярослава та інших князів з Новгородом! Якісь документи, книги, таблички…» - самоцитата.

Довідка:  підвали Адміралтейства. Унікальний витвір інженерного мистецтва. Не можуть бути затопленими! Стіни укріплені і обшиті півметровими свинцевими плитами. В тих підземеллях і досі зберігається чимало цікавого. Наприклад, діаманти і рубіни Київських князів, які більшовики повиколупували з корон і прикрас для продажу за кордон, посередником у якому виступав недоброї пам‘яті А.Хаммер...

Отож, одного прекрасного дня 1979 року, в Ленінград прибула звичайна громадянка СРСР Галина Леонідівна Брежнєва. Її супроводжував досвідчений ювелір-експерт єврейської національності, прізвище якого починалося на букву Е.  Уточнюємо. Було два генерали КГБ і майбутній керівник охорони Генсека Медведєв.

Прямо з вокзалу, нікого ні про що не попередивши, група вирушила на Васильєвський острів, нахабно увірвавшись в Адміралтейство, перелякавши всіх присутніх.

Галині хтось нашептав легенду про неймовірний перстень Київського князя. Судячи з усього, за височайшим наказом, в надрах КГБ було створено секретну групу з розслідування таємниць Київської Русі. Хлопці постаралися.

Справа в тому, що вся російська історія починається з Петра І і Івана Мазепи. Хоч як не дивись…

Гетьман збирав старовинні речі, книги, старанно їх реставруючи. Описуючи, упорядковуючи і знову переховуючи. Саме у нього, і завдяки йому, збереглося чимало неймовірних речей часів Київських князів. У тому числі, легендарний перстень Ярослава Мудрого. І Пересопницьке Євангеліє, на якому нині присягають українські Президенти…

«Бібліотека Ярослава Мудрого зберігалася в підземеллях Софії! І певна її частина, можливо, і досі лежить десь у самому центрі Києва…

Мало хто знає, що росіяни вбили кількох монахів Софії, забравши чимало речей саме з бібліотеки Мудрого. Той самий перстень, знаменитий «Домострой», що має подальшу історію, якісь документи, від яких вціліли лише свинцеві печатки того періоду… Але, і це головне, залишилися дипломатичні документи – берестяні грамоти з бібліотеки. Переписка Ярослава з Новгородом! І ми спілкувалися з людьми, які їх бачили!!!

Більше того, кілька спецслужб країн НАТО, у той час проводили велику вербовочну операцію в Ленінграді… Ми про це вже писали… І є колосальний фотоархів найбільших історичних таємниць як Росії, України, так і інших країн… Там уже немає грифа секретності. Відчуваю, щось скоро отримаємо…

…Півдня Галина Леонідівна рилася у десятках ящиків Адміралтейства, які, підозрюю, після неї якось ніхто і не відкривав. Що там ще?

  Знайшли!

Є той знаменитий перстень Ярослава Мудрого! І велетенський камінь.

Взяла його до рук Галина і заплакала.

Примчав експерт. Роздивився. Зробив якийсь аналіз. Похитав головою. Розчаровано кинула перстень назад до ящика головна донька.

Отож, даємо детальний опис. Камінь дійсно великий. Квадрат. Якщо направити потужний промінь світла, видно мапу Софії. Мабуть, таємна схема. Роздивлятися треба в спеціальній лабораторії під мікроскопом. Чого, звичайно, ніхто не робив.

Сам перстень, виготовлений з чистого золота 24 каратів без лігатури. Переплавлене з римських ауерелусів та солітів. Тонка оправа. Чотири фіксатори.

А от камінь…

Рубінове скло. Тоді виникла мода така. Візантійська. Подрібнювали дрібні рубіни. Змішували зі склом. Плавили. Надавали певної форми. Технологія, до речі, втрачена… І як мапу туди всунули? І що саме на ній?

Зрозуміло, що дегенеративна Галина і її придворний  ювелір, моментально допетрали, що то не рубін! Не розуміючи того, знайшли безцінну річ для науки. Як України, так і Росії. Всіх слов‘ян! Перстень залишився в спецхрані. І ми достеменно знаємо, що лежить там і понині. Вцілів.». Хто буде шукати? Це була ще одна цитата з журналу «Музеї України».

Висновки. Потрібна детальна інформація про колекцію Гетьмана Мазепи. Хто що знає? Треба роздобути максимальну кількість документів про книгозбірню Софії Київської. Дуже хочеться отримати деталі про загадкового перебіжчика КГБ. Прізвище, звання. Чи був він особисто присутній при пошуках Г.Брежнєвої у підвалах Адміралтейства? Які ще матеріали є у відкритих архівах ЦРУ і ФБР про ту операцію?

І головне – генерал КГБ-ФСБ Медведєв, який може розповісти про ту поїздку найбільш детально. Якщо, звісно, захоче.

До речі, у 1916 році, в Софії Київській проводилися дивні археологічні розкопки. Про це були повідомлення в пресі. Підземелля в центрі Києва, практично недосліджені. Нині триває хаотична забудова центру. Може щось знайдуть?

Слід сказати, що наші спроби самостійно вирішити ці головоломки, закінчилися нічим…

Залучаємо колег з більш впливових фінансово видань, які готові довести це розслідування до сенсаційного завершення – віднайдення слідів потужної колекції Гетьмана Мазепи і книг з легендарної бібліотеки Ярослава Мудрого.

Чекаємо публікацій російських колег і вчених. Адже, все дуже просто – варто пошукати у бібліотеці та дослідити деякі загадкові підвали Адміралтейства. Чи вцілів перстень Ярослава та інші прикраси Київських князів?

Треба зробити лише два кроки. Чи готові до цього російські науковці?

Сенсаційних повідомлень з Пітера очікуємо…

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»