То який портрет Мазепи правильний?

Історичні дослідження мають конкретне матеріальне вираження. Якщо історики помиляються, розпочинаються не дуже приємні події, що часто межують зі скандалом. На жаль, серія кумедних випадків довкола козацтва, а особливо масштабної фігури Гетьмана Івана Мазепи, продовжується. Вірніше, лише починається.

Ситуацію загострюють росіяни і шведи, що дуже уважно слідкують за підготовкою до ювілею Полтавської битви. Очікують візиту короля Швеції, потім Президента РФ… І скрізь фігурує Мазепа. Почнемо з цитати:

«У селі Дегтярівка Новгород-Сіверського району Чернігівщини відбулося відкриття пам’ятного знаку з нагоди історичної зустрічі 30 жовтня 1708 року видатних державних діячів – гетьмана України Івана Мазепи та короля Швеції Карла ХІІ.

Три місяці під Дігтярівкою на пагорбі кипіла робота – встановлювали пам’ятний знак і облаштовували сходи до нього на місці зустрічі гетьмана Івана Мазепи та короля Карла ХІІ. І ось відбулось його відкриття.

Хлібом-сіллю зустрічали поважних гостей, вітаючи на землі Подесення. Почесну місію – перерізати стрічку – здійснили заступник голови облдержадміністрації Володимир Приходько, заступник голови Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення України Юрій Плаксюк та отаман Новгород-Сіверського вільного козацтва «Сіверська Січ» Олександр Лупейко.

- Цей пагорб ожив 300 років потому, як 30 жовтня відбулись головні перемовини гетьмана Івана Мазепи і короля Карла ХІІ, - сказав заступник голови Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення України Юрій Плаксюк. – Вони визначили долю і походу до Полтави, і війська, і всієї кампанії. Перший пам’ятний знак з’явився завдяки козакам, слідопитам (у 1998 р. – авт.).

Два роки тому представники Національної Ради побували тут і були зворушені побаченим. Вирішили спорудити монумент, який відповідав би сучасним настроям, можливостям. І сьогодні запросили всіх, хто причетний до цього.

Дякуючи за можливість взяти участь у заході, представник Міністерства закордонних справ Володимир Шкуров, говорив:

- Подія має значення не тільки в плані історичному, а й дає можливість будувати сучасні конструктивні відносини України зі Швецією на високому рівні. 30 вересня до нас прибуває король Швеції. В рамках візиту відкривається виставка «Україна і Швеція на роздоріжжі історичних подій ХVІІ-ХVІІІ століття». Ведеться пошук архівних матеріалів, пов’язаних з цією датою». (Високий Вал, Чернігів).

На жаль, на монументі зображено аж ніяк не Мазепу! Є  багато портретів, про них писали, у тому числі автор цих рядків. В Інтернеті є чимало статей, зображень, навіть книга «Скарби і таємниці Гетьмана Мазепи». Добре, ми журналісти. Є неточності, політ фантазії…

Але, існує прекрасна книга Ольги Ковалевської  «Іван Мазепа: у запитаннях і відповідях». (Темпора, Київ, 2008). Кандидат наук О.Ковалевська, залучила експертів СБУ і МВС, які зробили порівняльні аналізи портретів Гетьмана. Відібрали найбільш вірогідні, опубліковані в книзі.

На монументі під Дегтярівкою зображено, за твердженням О.Ковалевської,  Великого гетьмана Литовського Казиміра Павла Яна Сапєгу! Інша версія, що то польський корчмар Мазепа… Однозначно, не Іван Мазепа!

Три місяці зусиль, великі організаційні, фінансові витрати – і такий конфуз… За великим рахунком, щойно відкритий монумент треба трохи переробити. Адже, є велика увага преси, телебачення, монумент розтиражовано. Можливо, він потрапить до підручників, путівників, поширюючи недостовірні дані.

Те саме з чоловіком, якого зобразили на банкноті номіналом у 10 гривень… Просимо керівництво Національного банку, при нагоді, виправити помилку.

Одна помилка, породжує іншу. Потім виникають розмови про фальсифікацію історії… І дуже конкретні суми на виправлення…

Нагадую, що нам стало відомо про існування в підвалах Адміралтейства у Санкт-Петербурзі секретного спецхрану, де зберігається 30-50 портретів Івана Мазепи, створених зразу після Полтавської битви! Тоді царські іщейки зібрали місцевих малярів, які бачили Мазепу, змусивши їх намалювати портрети Гетьмана, аби було легше шукати. Потім, портрети зібрали, відправивши до архіву.

Коли росіяни зрозуміли, що в Україні почалося національне відродження, більшість матеріалів засекретили ще більше. Ми спробували проникнути до тих підвалів. Щось сфотографувати.  Не вийшло… Тепер ті портрети в спеціальних контейнерах під лазерною сигналізацією…

В дуже секретне сховище перевезли 234 нерозпакованих ящики з матеріалами «Мазепинского дела». Зверху оббили фанерою і вивезли… Там матеріали допитів соратників Мазепи, якісь речі… «Хранить вечно!», «Не открывать до особого высочайшего распоряжения!». Наказу нема. Скрині не відкрили, заховавши після наших публікацій ще далі…

Після скандалу довкола пограбування музею Кубанського козацтва у США, епопеєю з шаблею Мазепи, комітету «Кубань з Україною», віртуальним відродженням Кубанської народної республіки, пошуків її золотого запасу, керівництво журналів «Нова Січ» і «Музеї України» прикрасило собою список «Враги России» ФСБ. До архівів КГБ, документів епохи козацтва, УНР, ОУН-УПА, українцям взагалі неможливо дістатися…

Дружба народів…

Ми ж знайшли ще два ймовірних портрети Мазепи. В США, через отамана Американського козацтва Сергія Цапенка і в Німеччині, через колекціонера Миколу Кайзера.

Оприлюднюємо ще раз. Аби не було чергових конфузів…

Вчить історію за новітніми публікаціями! В книгах такого ще не знайдете…

Сіра зона української історії. Всієї історії…

Віктор Тригуб, редактор журналів «Нова Січ», «Музеї України», академік Міжнародної академії козацтва

Ймовірний портрет І.Мазепи з США, знайдений С.Цапенком.

Можливий портрет І.Мазепи, знайдений в Німеччині Миколою Кайзером. Було б добре, аби ці портрети викупив Нацбанк України...