Село Осикове фотографували з вертольота. Для книги
 Цей проект, а вірніше, книга
про село Осикове,виник спонтанно. Я гостював у мами. Зайшла Алла Леонідівна
Суєтова - багатолітній бібліотекар, перед очима якої я виріс, перечитавши купу
книг. Говорили про ювілей села. Згадували минуле, людей. Бідкалися, що багатьох
вже нема. А молодь мало цікавиться Батьківщиною, історією...
-Давайте випустимо буклетик про
село, чи газету! - наївно запропонував я, і поїхав на Київ.
Між тим, ідея запала в душу.
Стихійно сформувалася потужна творча група. Селом пішов поголос. Люди понесли
фотографії, почали писати спогади, підняли документи...
Процес затягся на рік. Але,
маємо результат!
Вперше в Україні створена
НАРОДНА книга про історію, сучасність, людей села Осикового!
Більше того, коли я дав
повідомлення про це в інтернет, виник цілий рух під умовною назвою «Згадайте
рідне село!». Є чимало послідовників.
Вже діє сайт села Осикове в
інтернеті. Його відвідали сотні читачів з 40 країн! Нашу команду почали
запрошувати в інші села України - консультуємо, допомагаємо, створюємо сайти...
Між
тим, журнальний варіант книги закінчено. Чекаємо з друку.Це - унікальний випуск, аналогів якому ще не було! Саме
за такою схемою будуть працювати інші ентузіасти в різних регіонах. Можливо,
буде прийняте рішення про створення державної програми дослідження і
популяризації історії кожного села... Ми були першими!
Особлива подяка Голові
сільської Ради Валерію Павловичу Суєтову, який реально допоміг!
У
збірник увійшли матеріали з історії села. Спеціально розробили герб Осикового.
Місцеві поети, яких виявилося дуже багато, представили вірші. А для повноти
картини здійснили фото сесію з борту вертольоту, що обробляв посіви…
Між
іншим, цікавий опис герба села, розробленого місцевими ентузіастами.
"П’ять елементів Всесвіту…П’ять елементів
зародження життя на планеті Земля…
Небо, вода, земля, вогонь і дерево об’єдналися і з
божого благословення створили цей чудовий і неповторний для серця куточок
України, який називається Осикове.
Сонце - як символ вогню
Став - як символ
води
Поле - як символ
землі
Осика - як символ дерева
Вітряк - як символ неба і
невблаганного часу, символ людської праці і безмежності життя.
З вірою, надією і любов’ю ми вдивляємося в майбутні
віки…
І нехай знову злетить крилами над ставом новий
вітряк, завжди колоситься на Осиківській землі золота пшениця, радіють люди
прийдешньому дню і дзвінко лунає далеко за обрій дитячий сміх…" Свою роботу ми зробили. Тепер - слово за читачами! А інтернет-версія книги розміщується на кількох сайтах.
Віктор Тригуб, головний редактор
журналів «Нова Січ», «Музеї України», академік Міжнародної академії козацтва,
Почесний працівник туризму України, член Національної спілки журналістів,
генерал-майор козацтва
Сайт села - http://osikovo.do.am/
Донецька обл.
|