Остання шана

Мільйони радянських солдат і досі вважаються невідомими. Їх нашвидкуруч прикопали десь в окопах. Чи поклали до братських могил, про які просто забули… Говорять про сотні тисяч загиблих при форсуванні Дніпра. А де могили?

Музей "Битва за Київ у 1943 році" оголошує конкурс для дітей!

У 1943 році, безжальні сталінські полководці, бездушно гнали в атаку практично ненавчених, погано озброєних солдат. Як правило, це були звичайні сільські дядьки, мобілізовані з центральної України. Їх трупи кілька місяців потім виловлювали спеціальними сітками… Ховали у братських могилах, суворо засекретивши ті місця… І досі не знайшли всі…

Навіть нині, на місцях колишніх боїв, пошуковці розкопують останки наших солдат, так і не похованих по-людськи.

-Останнім часом, пошуковці знайшли кілька останків радянських солдат, - розповідає директор Національного музею «Битва за Київ у 1943 році» Іван Вікован, - Пробують дізнатися імена. Аби віддати останню шану воїнам, було створено оргкомітет. З великими труднощами вирішили всі проблеми. 21 червня, об 11-00 біля меморіалу села Нові Петрівці, відбудеться мітинг-реквієм, панахида і поховання у братській могилі.

Іван Петрович просить відзначити людей, які пройшли весь організаційний процес, допомагаючи музею. Народний депутат України М.Злочевський, депутат Вишгородської райради О.Натаров, голова об‘єднання «Глядин» А.Козачок. Очолив оргкомітет лідер ВГО «Закінчимо війну» Юрій Зубко. Саме завдяки їх сприянню, вдасться достойно провести у вічний путь полеглих воїнів. Особливу подяку слід висловити новому керівництву Новопетрівської сільської Ради.

У той же день відбудеться відкриття унікальної фотовиставки «Закінчимо війну» у приміщенні музею.

Директор музею передає слова щирої подяки чисельним журналістам, які допомагали захищати територію заповідника від прихватизаторів. Тоді, всім нам, вдалося відбити 4 гектара прекрасного заповідного парку, де планували звести кабаки… Сьогодні там вільно грають діти, блукають чисельні туристи, шумлять вікові дерева…

Колектив музею, який лише місяць тому отримав високий статус «Національний», працює над спорудженням Каплиці пам‘яті невідомим солдатам, яку хочуть звести на землі заповідника.

Відкрито спеціальний рахунок для пожертв -  отримувач Державний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році», спеціальний реєстраційний р-к (4-2)-35424002001825 УДК у Київській області, МФО 821018, код ЄДПРОУ-22203427 (на будівництво Каплиці пам‘яті). Підтримайте!

Заповідник опікується кімнатою бойової слави однієї з військових частин. В експозиції – унікальні матеріали про бійців 240 стрілецької дивізії полковника Терентія Уманського. На висоті 142,2 села Лютіж є меморіал Слави, з алеєю бюстів Героїв Радянського Союзу, які отримали це звання за форсування Дніпра.

Цього року – 65 річниця визволення Києва від фашистів. Судячи з усього, заклопотані виборами політики, просто забули про ювілей…

Музей вже готується. Буде відкрито кілька виставок зброї і військового спорядження. У тому числі, з приватних зібрань. Можливо, відбудеться кілька костюмованих вистав з діючою військовою технікою, які так полюбилися киянам…

Спільно з часописом «Музеї України», Національний музей-заповідник вирішив провести конкурс «Військовий музей очима дітей». Запрошуємо дітей, школярів до музею! Зробіть фотосесію експозицій, малюнки. Напишіть твори, вірші… До 25 жовтня 2008 року, надішліть на адресу музею (Адреса: 07300 Вишгородський район, с. Новi Петрiвцi

Тел.: (04496) 4-51-23

Транспорт: автобуси з Києва від метро "Героїв Дніпра" та з площі Т.Шевченка),

 чи на електронну скриньку, вказану на сайті. http://www.battleforkyiv.org.ua/

Переможці отримають фотоапарати, МР-плейєри, комп‘ютери, мобільні телефони, книги…

Іван Вікован звертається до людей, які можуть якось підтримати музей, дитячий конкурс: «Як можете допомогти – допоможіть!» Тут ніякого піару, нагород. Лише моральні цінності, патріотизм, вшанування пам‘яті полеглих солдат, останніх ветеранів. Адже, за кілька років відійде останній живий учасник війни…

Погано, що бійці, які визволяли нашу землю від нацизму, просто виконуючи обов‘язок, перетворюються на якісь політичні символи, якими дуже легко спекулювати… Ганьба тим діячам, що на смерті мільйонів співвітчизників, роблять кар‘єру і виборчі кампанії!

На братських могилах не місце політиці! Тут можна лише згадати полеглих. Помовчати. Помолитися, аби таке ніколи не повторилося.

Ми можемо віддати лише останню шану…