|
Уряд Стівена Харпера поки що ніби не передбачає податку “на повітря“,
подібно до того, що збирається ввести вперше в Канаді провінційний уряд
Британської Колумбії до десятиліття підписання Кіотського протоколу. Ідея такого податку на викиди двоокису
вуглецю, заключається у примушуванні споживачів самим розраховуватись за
спожиття енергоресурсів, тобто передбачає постійне підвищення цін на бензин,
природний газ і дизпаливо. Насправді, як зауважують критики, у споживачів не
має іншого вибору і подібні податки носять просто конфіскаційний характер.
Тож на федеральному рівні уряд Харпера поки що вважає більш за потрібне
вводити строгіші міри контролю за шкідливими викидами, ніж карати споживачів
які і без того страдають швидким зростом цін на пальне. Але лідер лібералів
Стефан Діон повідомив, що серйозно розглядає можливість введення подібного податку
“на повітря“ у випадку приходу його партії до влади. Хоч ще недавно, він був
противником такої ідеї.
♦♦♦♦♦♦♦
Міністр імміграції Даян Фінлі виступаючи в
Парламенті намалювала досить драматичну перспективу імміграційного процесу.
Якщо не буде проведена запропонована консерваторами імміграційна реформа, то до
2012 року черга потенційних іммігрантів виросте з сьогоднішніх 925 тисяч до
півтора мільйона, а час оформлення імміграційної візи займе 10 років.
Уряд рахує, що всі ці проблем можна перемогти,
якщо міністр імміграції отримає значно більше прав в представленні пріоритетів
тим іммігрантам, які в першу чергу потрібні в Канаді. Канада ж часто відкриває
широко двері тим, кого тут найменше потрібно, а закриває перед тими, кого
найбільше потребує. Однак опозиція вважає що таке коректування імміграційного
законодавства може привести до дискримінації окремих категорій іммігрантів, а
також може бути використано в політичних цілях – скажімо для того, аби
збільшити електорат правлячої партії. Хоч одно і друге вже й так давно існує у
різних формах.
♦♦♦♦♦♦♦
Ще донедавна канадці бачили в податках не
повинність, а усвідомлену необхідність чи навіть громадський обов’язок. Дякуючи
цьому в країні став можливий податковий соціалізм. Його ціллю була соціальна
справедливість. Колись один працюючий чоловік міг легко втримати свою
багатодітну сім’ю. Але держава занадто захопилася податками. В результаті,
оподаткування в Канаді робиться чимраз
неефективнішим і понаднормовим, а головне - щораз більш насильнішим. Тому відхилення
від їх сплати стає канадським національним видом спорту. Шаленою популярністю
користується маса посібників під заголовком “Як не дати державі себе
ограбувати“ які містять масу практичних рішень для цього. Держава ж натомість,
починає давити на податки щораз сильніше.
♦♦♦♦♦♦♦
В Канаду прийшла расова сегрегація. Правда,
замість фрази “тільки для білих“ тепер звучить фраза “тільки для чорних“.
Стосується вона не ресторанів і місць в автобусах, як було колись, а шкіл.
Восени починається навчання в поки єдиній школі для негрів в Торонто, яку тут
делікатно називають “афроцентричною“. Чорношкірим школярам будуть у меншому
обсязі розповідати про досягнення “білої“ науки, культури, мистецтва і
суспільства, а більше – про досягнення і традиції народів Африки. Розрахована
вона повністю на чорношкірих учнів, хоча ніби відкрита і для учнів з будь-яким
кольором шкіри, якщо звісно, їхні батьки рахуватимуть що їхнім дітям на
життєвій дорозі будуть необхідні такі важливі
знання....
♦♦♦♦♦♦♦
Федеральний уряд не має ніякої інформації про місце перебування 41 000
чоловік, яким було наказано покинути Канаду. Також, за словами Генерального ревізора
Канади Шейли Фрейзер, в її доповіді переставленій у Парламенті, канадці платять
штучно завищену ціну при отриманні паспортів. Ці два пункти, ревізор Фрейзер,
яка розглянула вісім основних сфер діяльності федерального уряду, назвала
основними. Загально за 2006-07 роки уряд отримав 1,9 млрд. доларів від оплати
послуг і товарів, починаючи від видачі паспортів і закінчуючи дозволами на
комерційний вилов риби. ♦♦♦♦♦♦♦
В Канаді відживають сепараційні настрої.
Невідомі вандали осквернили могилу колишнього прем’єр-міністра Канади П’єра
Трюдо і залишили на ній слово “зрадник“ та символіку Фронту звільнення Квебеку.
Трюдо був єдиним канадським лідером, який пішов на введення надзвичайного стану
в цілях боротьби з квебекськими радикалами. Тим самим і заслужив відповідне
ставлення з їхнього боку. Тож тепер, після його смерті в 2000 році, щораз
частіше почали звучати погрози, поквитатись хоч з його могилою в околиці
Монреалю. Вона вже охоронялась канадською поліцією, але як видно, стражі
порядку її не вберегли і погрози стають щораз реальнішими.
|