© Ігор Каганець, журнал нової еліти «Перехід-IV»

Право управляти має лише той, хто відповідає за результати свого управління

Влада — це згода людей виконувати накази. Влада існує доти, доки ми з нею погоджуємось.

Політика в Україні перетворилась на неприховану боротьбу олігархічних кланів за рештки державної власності. Зростання цін, беззаконня, виборчі «лохотрони», тривожне майбутнє — все це примушує людей шукати альтернативу. Суспільство радикалізується, а тут ще масове добровільно-примусове щеплення української молоді. Після першої смерті і масової госпіталізації жертв «гуманітарної вакцини» з’явилися заклики до негайного створення Партії снайперів.

Ні, це не те, про що ви подумали. Люди вже розуміють, що банальним «відстрілом» нічого не досягнеш — треба змінювати загальний підхід, мислення і поведінку самих українців. Це усвідомлення пронизує дискусії, що розгорнулися на сайті Маленької партії снайперів. Учасники інтернет-форуму абсолютно правильно почали з запитання, а хто він — снайпер? І чому саме цей образ виявився таким привабливим?

Річ у тім, що снайпер — це своєрідний ідеал, з яким себе ідентифікує український «творчий клас», тобто середній клас постіндустріальної епохи. Адже снайпер — це точність, лаконічність, відповідальність, творчість, індивідуальна майстерність. А також така важлива риса, як здатність терпеливо дочекатися слушного моменту, після чого діяти максимально швидко і рішуче. Снайпер ретельно вивчає ворога, знаходить позицію, вибирає час — і досягає поставленої мети одним точним пострілом. Тому він вартий сотень бійців.

Снайпер не стріляє по горобцям, а б’є в десятку. Знання «десятки», вміння відрізнити головне від вторинного — це сутність снайпера.

В чому полягає «десятка» нинішньої ситуації в Україні? Відповісти не просто, бо доводиться пробиватися через завали інформаційного сміття, що дедалі активніше генерується засобами масової дезінформації. Парламентська чи президентська республіка? ЄС чи ЄЕП? НУ чи ПР? Віктор чи Юля?

Снайпер скаже, що це «горобці», не варті уваги. «Десятка» ж захована в одній фразі: «Право управляти має лише той, хто відповідає за результати свого управління». Причому чим більші повноваження, тим більша відповідальність. Управляєш матеріальними ресурсами — відповідай власним майном. Управляєш свободою людей — відповідай власною свободою. Управляєш життям людей — відповідай власним життям. Це всесвітній закон справедливості. Народи, які його ігнорували, швидко зникали з історичної арени.

Нинішній режим — це відверте заперечення цього природного закону. Він не виконується на всіх рівнях державної організації — звідси вимирання народу, розпад інфраструктури, нищення природи. Бо за результати свого управління не відповідає ні Президент, ні Прем’єр, ні Верховна Рада. Адже існує ще один природний закон: Де відповідає більше одного, там не відповідає ніхто. Тому відповідальність буває лише персональною — це підтвердить будь-який керівник-практик.

ПЕРСОНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — ось справжня ціль снайпера, ось його «десятка». Це системоутворююче поняття. Бо як тільки з’являється персональна відповідальність, так відразу ж постають питання про мету держави, критерії досягнення мети, громадянський контроль за владою, винагорода за успіхи чи покарання за провали.

Очевидно, що нічого цього немає за нинішнього тимчасового режиму, який нахабно називає себе демократією. «Мета держави», «персональна відповідальність» і «громадянський контроль» — це поняття, на які накладені табу, про них навіть не згадують. Ви будете сміятися, але згідно з Конституцією, ця республіка не має жодного контролюючого органу. Тому що Верховний і Конституційний суди, Рахункова палата, Генеральний прокурор, Уповноважений з прав людини призначаються тими, кого вони повинні контролювати — Президентом і Верховною Радою.

Усвідомлення снайперської «десятки» — це фундамент для розгортання руху Партії снайперів, тобто масового руху українського творчого класу. Ти прагнеш стати снайпером? То почни з простого.

По-перше, розкажи знайомим і незнайомим, що головна ціль — творення відповідальної влади. Включайся в інтелектуальне обговорення стратегії ПС. Негативні емоції — в сторону, головний інструмент снайпера — витримка, точність, логіка.

По-друге, гуртуй однодумців, не чекаючи вказівок з неіснуючого центру. Якщо в душі усвідомлюєш себе снайпером — ти сам собі центр. Твори осередок ПС, бо індивідуальна майстерність снайпера багатократно посилюється групою надійних друзів.

По-третє, шукай інші осередки «снайперів» і налагоджуй з ними взаємодію. Разом творіть просвітницькі, культурні проекти. Якщо кількість людей, що мріють про справедливий устрій, досягне критичного значення — в Україні неминуче почнуться перетворення.

Нам кажуть, що нинішню систему безвідповідальної влади змінити неможливо. Це глибоко помилкова думка. Поглянь навколо: вся історія людства — це безперервна зміна влад. Тому що влада — це згода людей виконувати накази. Влада існує доти, доки ми з нею погоджуємось.