Від 2001 року федеральний уряд стратив 24 млрд. дол. на вдосконалення і встановлення нових систем безпеки. Більше всього грошей витрачено на внутрішню безпеку – біля 15 млрд. дол. Бюджет поліції RCMP також значно підріс. Вдвічі виріс бюджет канадської контррозвідки SCIS. Ці затрати на безпеку є перебільшеними і позбавили канадців грошей, які могли бути направлені на інші програми – наприклад догляд за дітьми або на дотації ліків для потребуючих.    

++++++++++

Федеральний уряд розгляд нове імміграційне законодавство, в якому ніби збирається відмінити подвійне громадянство, базуючись на подіях в Лівані, коли багато ліванців виїхали з охопленої війною країни за кошт Канади. Але корінні канадці гордяться своїм подвійним громадянством, і відмінивши цю пільгу, уряд нашкодить насамперед їм. Навіть лідер опозиції Степан Діон має право на подвійне громадянство. В новому законодавстві робиться наголос на традиційній імміграційній політиці Канади. Час змінив орієнтир, якого тримався уряд останні десятиліття, і теперішню імміграцію потрібно привести до вимог  часу. Не кажучи про штучну чергу імміґраційних подань у міністерстві, яка досягла числа 800 000, що є більше в 15 раз ніж в 1993 році - тож стара імміграційна політика вже не годиться. Система канадської імміграції  не відповідає вимогам роботодавців. Наприклад, яка користь Альберті, де зараз є економічний бум, що в Монреаль чи Торонто приїхав кандидат наук. Крім того, приїхавши, такий новий імміґрант починає довгий процес адаптації. Чи не простіше пустити в Канаду робітника, який відразу їде на роботу і моментально адаптується? Для такої цілі уряд планує створити новий клас іммігрантів – “досвідчений імміґрант“. Відкривши рекрутні центри за кордоном, Міністерство імміграції в короткі терміни зможе справитися з дефіцитом робочої сили. Очевидно це спричинить квоти на певні категорії людей, і напевне під “дискримінацію“ підпадуть по вікових ознаках. Всі старші люди, яких збираються спонсорувати родичі будуть стикатися з відмовою. Канаді зараз вигідне не старше покоління, а працюючі одинаки. Тож традиційна “сімейна імміграція“ якої трималася Канада тратить свій сенс, на користь одиноких молодих людей, які здатні відразу працювати і адаптуватися до Канади.