Кілька років триває жорстка війна за невеличку оазу в центрі Києва – Обсерваторну гірку.
Київську обсерваторію побудували за проектами великого Вікентія Беретті у 1845. На той час це була околиця Києва. Серед тиші вікових дерев працювали звіздарі майже 160 років, вивчаючи неквапливе космічне життя…
В імперській державі для університетської обсерваторії зі штатом у дві одиниці замовляли наукові інструменти у провідних європейських фірмах, за плідну астрономічну роботу декому з тодішніх науковців жалували особисте дворянство, їхні імена знав весь науковий світ, їхні біографії занесені у енциклопедії. В радянські часи штат і наукові напрямки Обсерваторії були значно розширені, для збільшення спостережних можливостей були створені заміські станції, відкрито кафедру для підготовки астрономів-фахівців. Наукові відкриття київських астрономів вшановувались державними нагородами, їхніми іменами називали об‘єкти на небі. Тут зародився і перші роки працював Київський планетарій, тут спостерігали перші штучні супутники Землі, тут створена перша в Україні віртуальна обсерваторія, яка отримує спостереження з рентгенівського телескопу, що встановлений на орбітальному космічному апараті…
В обсерваторії функціонує громадський музей, який заслуговує особливої уваги. В ньому більш ніж 20 тисяч експонатів, які присвячені історії розвитку науки, техніки та місцевій історії. Працює лекторій, де раз на два тижні співробітники розповідають новини сучасної астрономії популярною мовою…
Пройшли десятиліття. Київська околиця стала історичним центром. Влада змінилася. Погляд ненажерливих можновладців зупиняється на мальовничій київській гірці. Обсерваторію було вирішено втиснути в кімнати фізичного факультету університету на теперішній околиці Києва, а сам будинок колишньої обсерваторії взяти в облогу сучасними хмарочосами. Співробітники активно взялися за захист своєї святині
Почалася інформаційна війна. Підключилися депутати Верховної Ради, києвознавці, архітектори, історики і прості «києволюби». Після низки запитів 1 лютого 2007 обсерваторія університету, Експертною радою Державної служби охорони культурної спадщини була визнана пам'яткою науки і техніки.
До захисту київської гірки підключилася Українська астрономічна асоціація, фахова експертна рада якої подала документи про неї до ЮНЕСКО. У 2007 році найстаріша обсерваторія Південно-Східній Європи у Миколаєві вже була внесена до попереднього списку ЮНЕСКО, виникла ідея одночасно захистити найдавніші українські обсерваторії Проблемою перейнявся й пан Огризко. На той час він керував відділом ЮНЕСКО при українському МЗС. Та й в ЮНЕСКО знайшлася зацікавлена людина Анна Сидоренко-Дюлом. Як виявилося, вона великий прихильник астрономії, України та й небайдужа людина. Пані Анна восени приїхала до України, провела семінар по оформленню документації для ЮНЕСКО. І ось результат. 30 березня на офіційному сайті ЮНЕСКО http://whc.unesco.org/en/tentativelists/5267/ з‘явилася інформація, що чотири найвидатніші українські обсерваторії занесені в попередній список ЮНЕСКО. Це Миколаївська (1821), Київська( 1845) , Одеська (1871), та Кримська (1908) обсерваторії.
На сьогодні в попередньому списку ЮНЕСКО вже находиться 12 об‘єктів української національної спадщини.
Прикметно, що значну роль у захисті обсерваторії зіграли українські журналісти. У багатьох виданнях вийшли гострі статті. Керівництво Київської обсерваторії навіть брало участь у прес-конференції часопису «Музеї України», після якої, народний депутат України (БЮТ) Ольга Боднар, активно включилася до боротьби… Довелося обійти чимало кабінетів, написати десятки листів, звернень… Уявіть, якими коштами і владною підтримкою користуються українські рейдери, коли банально беруться за знищення нашого культурного надбання! Можливо, час внести до пам‘яткоохоронного законодавства кілька статтей, що передбачують жорстку кримінальну відповідальність за порушення? Адже, масштаби цього лиха вже вийшли на міжнародний рівень.
Хто зуміє донести ці пропозиції до влади?
Наступний рік – Всесвітній Рік Астрономії. Науковці терміново готують документи, аби встигнути до наступного засідання, яке відбудеться в лютому 2009 року.
Є шанс, що в списку поряд з Дугою Струве з‘являться нові об‘єкти – українські обсерваторії, а Україна стане Меккою для любителей астрономії.
Наталка Іванченко, шеф-редактор журналу «Музеї України»