CanadaUA-news

Категорії каталогу

Мои статьи [725]

Каталог статей

Головна » Статті » Мои статьи

Скарби і таємниці Гетьмана Мазепи-3
 

Скарби і таємниці Гетьмана Мазепи-3 

Віктор Тригуб

Німецький слід ще одного портрету Мазепи

Щось стало забагато містики… Життя творців часописів «Музеї України» та «Нова Січ», і без того схоже на безкінечний міжнародний детектив. Правда, там хоч у чомусь можна розібратися. Кілька останніх подій ми пояснити не можемо. Але, треба якось реагувати. У цій ситуації, нічого гарантувати не будемо. Отримайте насолоду від рівня самої пригоди, інтриги, імен і від того, що Ви можете про все це з захопленням у комфорті читати, а нам ще треба розгадати цей історичний ребус…

Знову Гетьман Іван Мазепа.

І знову, все сталося само собою…

На одному форумі виникла дискусія про зображення Івана Мазепи. Народ почав присилати різні малюнки. До речі, досить цікаві… Історики і досі не знають, як виглядав Гетьман. Тільки теорії. Загадковий чоловік виставив портрет, як він стверджував, Мазепи. Учасники дискусії не повірили, чоловік образився і зник. Фото залишилося.

Все це відбувається у той самий час, коли наша команда штурмувала черговий секретний спецхран російських спецслужб у таємничих підвалах Адміралтейства. Там залишки скарбу Мазепи, що зберігався в Софії Київській – прикраси Київських князів, листування з Новгородом, залишки бібліотеки Ярослава Мудрого, його перстень… І колекція 40-50 портретів Мазепи, намальованих українськими художниками на вимогу царської охранки. Під лазерною сигналізацією! На жаль, росіяни швидко нас вирахували. Відступили.

Перед цим, у США,  виник портрет Івана Мазепи невідомого художника західноєвропейської школи, довкола якого одразу пішли скандали і інтриги.

До цього, В.Ющенко зустрічався В.Путіним – говорили про Мазепу, архіви. Наш Президент намагався вмовити російських попів зняти анафему з нашого Гетьмана. Почутий не був.

Російський історик Тетяна Яковлєва дослідила Батуринський архів Мазепи, отримавши український орден.

Ще перед тим, ми повідомили про існування 234 нерозпакованих ящиків Мазепинского дела в Ермітажі.

Відчуваєте рівень накалу?

А ще був конфлікт з російською церквою в Лаврі, де теж будував Мазепа, і збереглися його настінні зображення…

За драматургією, повинне виникнути ще щось.

Форум. Портрет.

Подивилися. Порівняли. Щось є. Ще раз підкреслю, ми журналісти, а не мистецтвознавці, чи історики.

Знайшли адресу. Написали листа. Отримали відповідь і фото. Читайте самі.

«Шановнi друзi, щиро вiтаю!
Дякую за Вашого листа та увагу до мене, це дуже приємно!
Вибачайте, що не маю доброї клавiатури з українським шрифтом,
тому дещо нескладно виходить.
 
На жаль, я сам небагато знаю про  iсторію цього портрета.Я живу у
Нiмеччини.Цiкавлюсь живописом та трошки колекцiоную, 
 коли є нагода...
 
Придбаний у одного нiмецького  гендляра,портрет  до нього попав
 вiд старого, який помер.Цiкаво, що нiмець- гендляр, 
який не знає нi одного слова з російської чи української мови,
 дуже впевнено сказав, що це портрет українського
iсторичного дiяча ?! В   спромогався назвати iмя цього дiяча, 
але  не дуже спромiгся у цьому :-)),
 але  з того набору звукiв, що виходили з нього :
" Азефа, Казепа, Пазефа", можна було зрозумiти, що вiн має на увазi!
 :-)) Гадаю, треба додати, що сумма, за яку я придбав цього портрету,
 досить мiзерна,
тому пiдозрювати якусь махiнацию з ім‘ям Мазепи не треба. 
Треба це знати, бо диявол, як вiдомо, криється у дрiбницях!!
 
Якщо добре придивитися до визнаних 
портретiв Мазепи, то особливих сумнівів
 не
Залишається.
 
 
 ( хоч сумниви - це завжди потрібна річ). А якщо враховувати, 
що немае 100 %
атрибутованого портрета гетьмана, то робиться дедалі цікавіше!?
 
Це досить досконалий портрет, на якому людина предстає у 
складному спектрі своїх почуттів...
 
Подивіться, вираз воліідгуки боротьби на цьому обличчі,
немає спокою в погляді ! Гетьман намальований не у звичайній манері
 парадної
традиції, а у момент якихось глибоких та  нелегких роздумів...
Я б сказав, що тінь гніву на чолі.
Подивиться у це обличчя- це досить жорстка людина, 
якій є що сказати і своєму
часу, і нащадкам!
 
Це ,безсумнівно,психологічний портрет, зроблений рукою доброго 
майстра, але імя його мені невідоме. На жаль, підпису немає... 
Також зверніть  увагу на одяг- на одному з вiдомих портретів 
Мазепа у такому ж кафтані і червоній сорочці, навіть гудзики однакові!! 
 
Картина мае розміри  …… см. 
(знято редакцією – боїмося появи свіжих копій)
Ось і все , що я маю на сьогодні.
Продовжую пошуки, можливо пощастить вхопити якогось сліду...
Справа в тому, що
гендляр казав про ще якісь речі , що залишились від старого...
 
Відправляю вам декiлька фото картини, та ті портрети ,
що є визнаними і у яких я бачу схожість.
 
На останнє, один мій знайомий, який служив у поліції у так званій
 "наружці" і
який має професійний погляд на людські обличчя, сказав,
 що на портреті безумовно той самий чоловік, що і на  старих
 гравюрах! А я зробив цей експеримент за всіма
правилами науки впізнання, тобто , пред'явив йому ряд портретів,
 з яких треба
було вибрати схожі! Та він і не знав, про що ведеться!!!
 Це ще одна деталь , маленька, але можливо, не остання.
 
Ось така цікава історія з портретом , ось така в нас інтрига виходить.
Думаю, це гарна новина для всіх шанувальників України і її історії.
Спробую завтра зробити ще додаткові фото портрета й надішлю Вам.

З повагою, Ганс» (Змінено)

 

Кінець публічної історії.

Ми звернулися до багатьох людей, що розбираються в історії і живописі. Коментарів нема. Все може бути. Ще не розібралися з американським портретом, як виник німецький.

-          Якщо ти журналіст – виконуй свій професійний обов‘язок – інформуй громадськість! Друкуй! – сказала людина, яку ми дуже поважаємо. – Привернеш увагу, виникне дискусія, проведуть експертизу… Якщо це правда – наукова сенсація світового рівня. Якщо підробка, чи підстава, теж досвід. В історії буває всяке…

На жаль, своїми очима портрет ми не бачили. Людину, яка зробила повідомлення – не знаємо. Ніяких експертних дій ніхто не проводив. І найбільш сумно, що відсутні державні люди, які могли б здійснити ефективні грамотні дії. От до кого звертатися у цій конкретній ситуації? Наші спроби створити відділ розшуку культурних цінностей в МЗС України відкинуті. Мінкульт… Самі знаєте… Комісія з контролю за переміщенням культурних цінностей - тільки контролює…

Залишаються багатенькі приватні колекціонери. Але, до чого тут інтереси держави і народ? То вже бізнес!

Власника картини треба знайти. Можливо він і не у Німеччині. Треба провести відповідні переговори, експертизи, вирішити купу питань… Хто тим займеться?

Ми говоримо про ймовірний оригінальний портрет національного героя України Гетьмана Івана Мазепи. Тобто, про пошуки національного значення. Для ВСІЄЇ України, для всього народу і нащадків. Хочеться, аби картина виявилася справжньою, повернулася на Батьківщину і прикрасила експозицію кращого державного музею України. Дуже хотілося б!!! Є у нас така патріотична мрія. Що межує з дивом. Чуда чекаємо. Перемоги.

Але, виходять лише якісь містичні міжнародні детективи, що перетворюються на легенди.

Історія лише почалася. Сподіваємося, цього разу все буде добре. Хочеться вірити, що два маленькі культурологічні часописи, традиційно не залишаться одні… Хоча, в Європі ми вже працювали…

  

 

  

 

  

 

Знайдено документи з бібліотеки Ярослава Мудрого!

Все підтверджується! Українська історія стоїть на порозі однієї з найбільших сенсацій! Вже можна впевнено говорити про існування РЕАЛЬНИХ слідів легендарної бібліотеки Ярослава Мудрого!

Про цю унікальну колекцію книг, документів, СКАРБНИЦЮ Київських князів, написано десятки книг. Існує чимало версій.

Найбільш відомі – частина бібліотеки і досі лежить десь у загадкових підземеллях Софії. Або захована в районі Межигірського монастиря. Чи зберігається десь у Києво-Печерській Лаврі. Все може бути…

В кінці 2007 року, журналісти часописів «Музеї України» та «Нова Січ», закінчували розслідування з пошуків шаблі Мазепи, козацьких регалій (вивезених запорожцями, у тому числі, з Межигір‘я), архівів УНР, Скоропадського, козацьких документів, значних цінностей, що зникли у часи Кубанської Народної республіки.

Сталося так, що невинні репортерські розпитування, веселі публікації, моментально перетворилися на скандальні сенсації, привернувши увагу провідних розвідок світу. Преса багато писала про операцію «Козацькі регалії», що закінчилася пограбуванням Музею Кубанського козацтва у США російською розвідкою. Потім були гонки російської, американської і канадської спецслужб Північною Америкою за шаблею Мазепи, яка чудесним чином знайшлася в спецхрані ФСБ в Ермітажі Петербургу. Розслідуванням певних документів про скарби запорожців нині займається ГРУ РФ… Про 80 возів золота і діамантів захованих керівниками Кубанської Народної республіки, журналісти ще бояться говорити – вартість скарбу оцінюється фантастичною сумою…

Але, інформація, яка, як ми підозрюємо, була цілеспрямовано доставлена українським журналістам, перевершила всі попередні пригоди. Маленький колектив двох україномовних культурологічних журналів знову потрапив до епіцентру якихось не дуже зрозумілих, але знакових геополітичних подій.

В якихось далеких архівах лежать свідчення колишніх радянських перебіжчиків, які у ті роки залишилися непоміченими, а нині…

Майже впевнено можна говорити про якусь потужну колекцію Гетьмана Івана Мазепи. Дуже старовинні речі з Візантії, книги, прикраси Київських князів, документи, потрапили до зібрання Мазепи, зберігаючись у надійному місці в Софії. За скарбом приглядали двоє особливо перевірених монахів.

Саме їх, за чиїмось доносом, жахливо допитували нишпорки Петра І. Скоріш за все, хтось не витримав, показавши схованку. Але, нікого це не врятувало – знищили всіх…

Виходить, що саме тоді, до росіян потрапили чисельні прикраси Київських князів, документи (і пергамент, і БЕРЕСТЯНІ ГРАМОТИ, які, на жаль, розсипалися, залишивши по собі лише свинцеві печатки з княжими символами).

Чимало документів вціліли! Листування Ярослава та інших князів з Новгородом! Якісь документи, книги, таблички…

Ще раз звертаю увагу на значення поняття ПРИКРАСИ КИЇВСЬКИХ КНЯЗІВ!!!

Їх знайшли досить багато і вони мирно зберігалися в запасниках і сховищах російських музеїв. Аж до приходу комуністів, які дуже багато чого тупо продали в США, Німеччину, Англію… Так, частину прикрас Київських князів!

Те, що залишилося після розпродажу, інвентаризували, запакували в скрині і залишили до кращих часів.

Не врахували чуток.

А доньці Генерального Секретаря ЦК КПРС Г.Л.Брежнєвій, легенду про дивний перстень Ярослава Мудрого, розповіли. Є багато публікацій про чисельні оборудки першої доньки з діамантами, золотом…

На її вимогу, було створено таємну групу з офіцерів КГБ і істориків, які знайшли сліди скарбу Івана Мазепи і Ярослава Мудрого. В підвалах ленінградського Адміралтейства!

Вже чітко відомо, що 1979 року, Галина, у супроводі офіцерів КГБ, серед яких був майбутній генерал КГБ, особистий охоронець Брежнєва і Горбачова, Володимир Медведєв, відвідала сховище, знайшла перстень Ярослава Мудрого і залишки скарбу Мазепи, де було чимало речей з бібліотеки!

Всі ті речі мають колосальне історичне і моральне значення! Але, їх не можна було швидко продати в радянських комісіонках! Саме через те і вціліли.

Враховуючи те, що ми отримали дуже детальне, аж занадто, описання персня, можна припустити існування якісних фото…

Камінь дійсно великий. Квадрат. Якщо направити потужний промінь світла, видно мапу Софії. Мабуть, таємна схема. Роздивлятися треба в спеціальній лабораторії під мікроскопом. Чого, звичайно, ніхто не робив.

Сам перстень, виготовлений з чистого золота 24 каратів без лігатури. Переплавлене з римських ауерелусів та солітів. Тонка оправа. Чотири фіксатори.

А от камінь…

Рубінове скло. Тоді виникла мода така. Візантійська. Подрібнювали дрібні рубіни. Змішували зі склом. Плавили. Надавали певної форми. Технологія, до речі, втрачена… І як мапу туди всунули? І що саме на ній?

Зрозуміло, що дегенеративна Галина і її придворний єврейський ювелір, моментально допетрали, що то не рубін! Не розуміючи того, знайшли безцінну річ для науки. Як України, так і Росії. Всіх слов‘ян! Перстень залишився в спецхрані. І ми достеменно знаємо, що лежить там і понині.

Як і певні книги, документи, ще якісь прикраси. Існує публікація М.Розова про книги Ярослава, що лежать в бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна. Знову Пітер! Як вони там опинилися?

Ми оприлюднили інформацію про 234 ящики з документами і матеріалами Мазепинського дела, які за 300 років навіть не розпакували! А нині знову переховують від допитливих очей українських дослідників. Дуже можливо, почнуть шукати і переховувати  залишки бібліотеки Ярослава Мудрого та скарбу Івана Мазепи з Софії. Така у сучасної Росії історична політика. Чи істерична…

В принципі, робити цього не треба. Хіба мало в Росії вчених, готових здійснити таке важливе відкриття? Адже, всі ці речі є експонатами як української, так і російської історії! Хай люди терміново знайдуть ті ящики і подарують світу уже документальну, наукову сенсацію! А не журналістську, як ми.

Підкреслюю – вперше у науковців з‘явився шанс так легко і красиво зробити відкриття світового рівня. Є шанс довести існування бібліотеки Ярослава Мудрого. Та хай це будуть російські науковці! Яка, в принципі, різниця?! Тільки знайдіть!!! І оприлюдніть!

Українські журналісти, що вже мають бойовий досвід подібних міжнародних розслідувань, теж не збираються чекати. Активні дії вже почалися. І дуже може бути, що ми будемо першими…

Розкішний початок нової книги. Знову Санкт-Петербург, таємні спецхрани, Ярослав Мудрий, Іван Мазепа, спецслужби, нові пригоди…

Чергове журналістське реаліті-шоу почалося!

Чекайте нових публікацій!

Знайдена схема Полтавської битви!

В США вигулькнула унікальна колекція старовинної зброї, що належала Опанасу Мирошніченку. Це одна з родин, що відгалузилися від древнього роду Гетьмана Скоропадського.

Пан Опанас прожив бурхливе життя. Помер у 98 років. Був затятим колекціонером і істориком.

 У часи першої Незалежності, мав звання осавул, був начальником Київського порохового складу. Після того, як його підірвали більшовицькі агенти, вирушив на фронт.

Очолював Товариство стрільців і гайдамаків.

1919 року став заступником начальника Прикордонної стражі на кордоні з Румунією.

З тих часів почав збирати козацькі речі, зброю, документи. Як не дивно, зумів вивезти великий архів і колекцію на Захід.

 Сім‘я Мирошніченків вважалася заможною. Мала великий будинок на Бібіковському бульварі, який, до речі, зберігся і досі…

Вже в США, пан Опанас продовжив пошуки старовинних українських речей, скуповуючи і збираючи у старих вояків різноманітні експонати. Тихо і непомітно сформував цінну колекцію, мав розкішний архів…

На жаль, знову маємо яскравий приклад конфлікту поколінь. І жахливу втрату для нашої історії. Пан Опанас мав власний будинок, де і зберігалися цінності.

Після його смерті, родичі вирішили терміново продати будинок, аби отримати гроші.

Почали перебирати речі осавула.

Далі почалися просто жахливі події.

Безцінний архів, де були зібрані розкішні документи часів УНР, грамоти, чимало спогадів і досліджень про козацтво, старі книги, були безжально викинуті – треба ж було будинок продати… Що там було, можемо лише здогадуватися… В макулатуру викинули БІЛЬШЕ ТОННИ паперів… Дослідники старовини ридають… Адже, навіть на вторинному антикварному ринку, те все можна було дуже вигідно продати… А подарувати музеям?

Коли про той випадок дізналися члени редколегії часопису «Музеї України», у деяких літніх людей прихопило серце. Той би архів та в будь-який наш музей! Було дуже багато різноманітних емоцій…

На щастя, спрацювала система оповіщення Американського козацтва. Історик і колекціонер, отаман Сергій Цапенко, здійснив ряд енергійних заходів. До нього звернулися з проханням подивитися на золотий годинник з зібрання. Хоч це не додумалися викинути… Козаки моментально виїхали до помешкання покійного осавула, врятувавши залишки колекції.

Як виявилося, Опанас Мирошніченко гарно стріляв. Свого часу навіть отримав титул «Кращий стрілець». Це захоплення породило дивне хобі – збирав старовинні суперточні дуельні пістолі! Сергій Цапенко викупив колекцію, врятувавши її для історії.

І це ще не все!

У залишках архіву знайшли сенсацію! Карту-схему Полтавської битви, виконану кимось з козаків-мазепинців від руки!  Перо, фарба. На жаль, документ пошкоджений. Його терміново віддали на професійну реставрацію. Найближчим часом сподіваємося отримати якісні фото.

Осавул Мирошніченко збирав і старовинні мапи. Була ціла колекція. Враховуючи те, що цією історією зацікавилися росіяни, а ми знаємо, до чого подібна «цікавість» приводить, більше про це писати нічого не будемо. Там занадто багато нафтодоларів…

Які висновки час зробити.

Терміново треба створити відділ розшуку і повернення культурних цінностей при МЗС України! Ми про це вже пишемо два роки – реакція відсутня. Доручити всім нашим Посольствам і Консульствам постійно проводити роз‘яснювальну роботу з діаспорою. Особливо, зі свідками подій часів УНР, їх нащадками. Хай дарують архіви і колекції Україні! У деяких випадках, слід викуповувати особливо цінні експонати, створивши для цього напівдержавний фонд.

 

http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=3470

 

http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=3471

  

http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=3472

 

http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=3473

 

http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=3474

Категорія: Мои статьи | Додав: canadaua-news (03.04.2008)
Переглядів: 826

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0