Золото Кубанської республіки і скарби запорожців 4
Віктор Тригуб
Мільйон за портрет Гетьмана Мазепи!
 Знову США. Картина. Бурхлива епоха Івана Мазепи. Ідеологічне протистояння Заходу і Росії. Все якось дивно повторюється. Знову європейський вибір України, дискусії, сум’яття в умах, жорстка позиція Москви, підленькі дії 5 колони. І знову Полтавська битва. Підготовка до ювілею, що, судячи з усього, стане чимось більшим, ніж просто заходом…
…О четвертій ранку оптимістично задзвонив телефон. Фанатичний колекціонер української старовини, отаман Американського козацтва Сергій Цапенко не міг стримати емоцій. В якомусь приватному зібранні, серед різноманітного антикварного мотлоху знайшли справжню перлину. Старовинний портрет лицаря, який може бути прижиттєвим зображенням славного козацького Гетьмана Івана Мазепи. Зрозуміло, ще будуть експертизи, дослідження, але, як переконує Сергій Володимирович, є тверда впевненість, що на полотні зображення саме Мазепи.
Отаман висловлює припущення, що портрет було написано ще за життя Гетьмана невідомим художником. Зберігався десь поза межами імперії, після Другої Світової війни опинився в США. Так все і почалося.
Українські журналісти, яких доля випадково занесла у цю пригоду, вже осягнули гумористично-геополітичну суть справи, розподіл ролей і список акторів. Імена вражають… Театр світового закулісся, який чомусь називається міжнародною політикою.
Справа в тому, що основні геополітичні гравці, на жаль, є затятими колекціонерами. Зброя, картини, скульптури, ікони – основа будь-якої колекції пристойної дачі…
Це давно зрозуміли різнокаліберні спецслужби. Зробили правильні висновки. Нині це розуміють і українські журналісти, які у пошуках душевного спокою, вирішили відпочити від політики, заснувавши музейний журнал. Відпочили… Потрапивши у епіцентр кількох гучних шпигунських міжнародних скандалів… Дуже розслабляє… Починаєш розуміти логіку міжнародних подій зовсім не так, як показують у новинах. Все виникає у потрібний час…
Даємо перші результати нашого розслідування.
…Портрет Мазепи (а це саме він), написано на початку ХУІІІ століття. Автор поки що невідомий. Стиль тодішньої української школи. Масло. Враховуючи статки і славу Мазепи, майстерність виконання полотна, можна припустити, що художник – дуже відомий майстер з Польщі чи Західної Європи. Вже проведено попередній порівняльний аналіз всіх доступних зображень Івана Мазепи, які дійшли до нашого часу. Сумнівів вже нема! Знайшовся портрет Гетьмана!
Вдалося прослідкувати і шлях картини. Вже відомо, що до Другої Світової війни, вона зберігалася у Туреччині. В 1951 році переправлена до США. Зберігалася в одному з українських музеїв Нью-Йорка. На жаль, той заклад збанкрутів. Експонати були розпродані нещадно. Чимало безцінних старовинних книг просто викинули! Справа в тому, що основа музею складалася з ПРАВОСЛАВНОЇ колекції. А ліквідовували, на жаль, католики… Історія стосунків православних козаків і уніатів відома та печальна… Ворожнеча дійшла до нашого часу, закінчившись непоправними мистецькими втратами. Нині теж, у США і Канаді, деякі діячі не православної віри, намагаються створювати якісь козацькі організації, виступаючи від імені козаків всього світу…
На щастя, був один православний українець козацького роду, що тяжко працював десь у порту, жив у важких умовах, дізнався про знищення колекції, врятувавши чимало раритетів. Ми уточнюємо його прізвище… Саме завдяки йому і ще кільком патріотам, було врятовано кілька експонатів. Вийшли на якусь печатку Івана Мазепи, а головне, портрет жінки з оточення Мазепи, роботи відомого майстра. (Можливо, то зображення Мотрі Кочубей). На жаль, поки що у нас обмаль фактів. Розшуки тривають. Але, навіть ця інформація розпочала певні процеси.
До керівництва журналу «Музеї України» зателефонувала відомий мазепознавець, директор Музею гетьманства Галина Ярова, що уважно роздивилася фотографії знайденої картини. За її попередніми висновками, це дійсно портрет Гетьмана! Таке ж припущення обережно висловили інші історики.
У експертів деяких аукціонів, сумніву вже нема ніякого. Портрет вже встигли оцінити у стартовий мільйон доларів… Погано, що епоха Мазепи і Петра І, дуже популярна нині в Росії. Ті хлопці ніколи особливо не торгуються, просто дають дві-три ціни…
Говорити про щось з офіційною українською владою, особливо «потужними професіоналами», які опікуються культурою, марнувати час. А ось з людьми, що досягли великих державотворчих успіхів і нині захоплюються колекціонуванням – варто. Повернемо?
У цій ситуації дуже б знадобилася підтримка фахівців відділу розшуку культурних цінностей, який ми пропонували створити в системі МЗС України. В.Огризко вже має досвід співпраці з українськими журналістами і американськими козаками. Ще раз дякуємо за підтримку під час карколомної історії довкола козацьких регалій, викрадених російською розвідкою з США! Знаємо, що Міністр наклав на наш проект позитивну резолюцію, і нині йдуть узгодження з Комісією з контролю за переміщенням. Чекаємо. Поки що діємо самі…
У нагоді стали б оті кілька десятків документальних портретів Гетьмана Мазепи, які зберігаються в одному спецхрані однієї великої країни. Після Полтавської битви, царські іщейки, вирахували кількох малярів, які бачили Мазепу. Примусили їх створити багато портретів Гетьмана, які роздали офіцерам, з наказом знайти і заарештувати. Потім ці малюнки були повернуті в охранку. Мають гриф «Хранить вечно!». І досі чомусь секретні. Видно, і досі триває розшук…
Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», Академік Міжнародної академії козацтва
Пістоль, Мазепа, Ющенко і Путін…
  Тривають якісь знакові знахідки, дивні події довкола української і російської історії. На жаль, знову не обійшлося без українських журналістів…
В одній з приватних колекцій США знайшлася справжня перлина зброярського мистецтва. Коштовний пістоль, роботи українських майстрів. Отаман Американського козацтва і фанатичний колекціонер старовини Сергій Цапенко вивчив цей експонат, зробивши ще одну історичну сенсацію.
-У нас є розкішний альбом «Оружейное искусство Тулы из собрания Эрмитажа», що дуже допомагає в роботі, - говорить Сергій Володимирович, - Це дуже цінний довідник, в істинності статей якого ми майже не сумнівалися. І тут знаходимо старовинний пістоль, починаємо порівнювати… В книзі вказано, що зроблено в Тулі. А майстер київський…
Експерти, яких залучили козаки, були категоричними – у ті далекі часи, майстри з Тули ще не освоїли виробництво подібної зброї! Більше того, в Тулі НІКОЛИ не робили таких пістолів! Там, у ті роки, лише наносили на трофейну зброю російські державні символи! Пістолі виготовляли у Європі, а також у Києві, Кам‘янці, Львові!
Після Полтавської битви всю захоплену у козаків і шведів зброю рішуче перекували, повернувши у війська з потрібною символікою. Ми вже писали про перековані шаблі, як виявилося, пістолі теж… Робилося це для того, аби про Мазепу, вільне козацтво не залишилося і згадки. Так європейська і козацька зброя стали російськими.
У поспіху, не звернули уваги на цехові символи українських майстрів, які залишилися на стволах.
Сергій Цапенко зміг розшукати один з вцілілих не перекованих пістолів. Майстер з Києва Микола Мурашов. Срібло, золото. Відповідний орнамент. Можна порівняти з аналогічним зразком з Ермітажу. Все видно…
Зрозуміло, що росіяни категорично не погоджуються з фактом перековування трофейної зброї, висуваючи абсолютно безглузді аргументи, підкріпити які нічим не можуть. Спрацьовує імперський синдром. Раз є орел чи якийсь надпис, значить виготовлено в Тулі. Інше відкидають. Патріоти… Але, факти – вперта штука.
І ще раз про Полтавську битву, архіви Мазепи, Президентів Ющенка і Путіна.
Журналістів часописів «Нова Січ» і «Музеї України» буквально переслідують молоді колеги з різних видань, телекомпаній. Всі прагнуть якихось інтерв‘ю, зустрічей, коментарів. Ми не встигаємо на все реагувати, а хлопці і дівчата, у погоні за сенсаціями таке пишуть!!! Особливо, після переговорів Президентів В.Ющенка і В.Путіна, де вони обговорювали шлях повернення архівів Івана Мазепи з секретних сховищ музеїв Санкт-Петербургу. Дуже можливо, що певна частина архівів, які розкидані кількома установами багатьох міст, повернуть. Або, хоча б, сфотографують. Нарешті наші чисельні критики і скептики зрозуміють, що майже вся оприлюднена нами інформація правдива! І про козацькі регалії, шаблю і Батуринський архів Мазепи, 234 нерозпаковані ящики з документами «Мазепинского дела»… Вони дійсно існують! І це підтвердили Президенти двох країн. Наш Віктор Андрійович – молодець! Тепер треба дотиснути. А ось з цим проблеми. У них вибори. У нас хаос…
Дуже може бути, що в Україну потрапить щось, знайдене Т.Яковлевою… Може і копію шаблі Мазепи з Ермітажу віддадуть. Можливо знайдуть сліди бібліотеки Ярослава Мудрого і його перстень в Адміралтействі – нагадуємо… От що Росія буде вимагати у нас?
Володимир Володимирович Путін публічно підтвердив наші гіпотези про гучну участь Росії у ювілейних заходах до Полтавської битви. Пообіцяв прибути особисто. Перечитайте наші недавні публікації. Таке враження, що Президенти і їх оточення, уважно читають «Музеї України»… Чи ми так багато знаємо і розуміємо?
Геополітична битва за історію Росії, України, Європи триває. І як не дивно, Україна перемагає! Нарешті навчилися проводити агресивні інформаційні кампанії, потрапляти у секретні спецхрани, знаємо, що шукати і де воно лежить. Більше того, отримали підтримку на найвищому державному рівні. У цьому щось таке радісне є… Головне нині – не знижати темп, залучаючи до цієї роботи нові ЗМІ, істориків. Тільки єдиним фронтом досягнемо результату.
Між тим, тиск і дивні події довкола журналу «Музеї України» тривають. Продовжується абсурдна судова епопея з УПЦ МП. Журналісти знову потрапили у чергову міжнародну халепу за участі дуже відомих політиків, говорити про яку у пресі не можна. Саме під час зустрічі президентів у Москві, шеф-редактор журналу «Музеї України» Наталка Іванченко була майстерно і непомітно збита з ніг, отримавши дуже складний перелом… Журналісти часопису фактично перебувають на напівлегальному становищі… Зрозуміло, що ніякої підтримки, крім моральної, нема… Між тим, багато діячів розкішно піаряться на нашій справі, отримуючи особисті дивіденди…
Але, сподіваємося на краще. Надія є!
Віктор Тригуб, редактор журналів «Нова Січ» і «Музеї України»
Мама Ксюші Собчак купила пістоль Мазепи!
 Довкола ювілею Полтавської битви продовжуються інтриги.
Росіяни, як завжди, залучили спецслужби, підняли олігархів, вишикували підконтрольну пресу. Бій під Полтавою, вірніше, річницю, планують перетворити у грандіозне свято перемоги російської зброї над Європою.
Адже тоді, Петро І, реально зірвав євроінтеграційні процеси, започатковані Гетьманом Мазепою. Україну відкинули у минуле, запровадивши рабовласницький лад, знищивши козацькі демократичні інститути, волю…
Великі групи російських колекціонерів, цілеспрямовано розшукують зброю, документи, різноманітні речі, хоч якось пов‘язані з часами Петра, Полтавської битви. Якщо щось знаходять – моментально викуповують, даючи дві-три ціни.
До особистості Петра І є великий інтерес у головного росіянина. Відповідно, чисельне оточення, правильно зрозуміло нову моду…
Часописи «Нова Січ» і «Музеї України» вже висвітлювали неймовірну епопею з полювання на реконструкцію шаблі Мазепи, знайдену в Канаді. Розшукали ми і одну з шабель Гетьмана у спецхрані Ермітажу, контрольованому ФСБ. Поки що не змогли добратися до оригіналу зброї Мазепи, що ймовірно, лежить в запасниках Оружейной палати Кремля. На жаль, всі наші зусилля щось дізнатися, жорстко блокуються спецслужбами. Почекаємо виборів…
Писали ми і про зброю, документи тих часів, вже знайдених і переправлених до Росії.
Давали інформацію про пістоль, який належав козацькій старшині, а може і самому Мазепі. Унікальна річ!
Таких лотів давно не було на великих торгах!
У козацькі часи, у росіян, за цей пістоль можна було виміняти три великих села з усім кріпацьким населенням!
Є клеймо!
Майстер Алі-Хан, Бахчисарай, початок ХУІІІ століття. Золотарство – Східна Україна (майстер невідомий). Кремнієво-ударний замок. Ствол – Дамаск. В оздобленні перламутр, срібло, кістка, вишневе дерево. Все у відмінному стані.
Зброя пройшла дорогий процес реставрації.
Українські журналісти спробували відслідкувати шлях пістоля, задіявши власні джерела у Росії, Канаді, США. І вийшли на чергову сенсацію.
Пістоль Мазепи, або старшини з його оточення, потрапив до рук мами відомої теледиви і світської левиці Ксюші Собчак!
Поповнив колекцію.
Відомо про теплі стосунки сім‘ї колишнього мера Ленінграду самі знаєте з ким… Фігура Собчака в Росії швидко канонізується, перетворюється у символ демократії, відкритості, боротьби за незалежність Росії. Відповідно, комусь вигідно вважатися учнем…
Знаково, що знову згадується Іван Мазепа…
Подібний пістоль на антикварному елітному російському ринку, коштує десь 50 тисяч…
Факт, сам по собі, дуже промовистий. От тільки, що означає…
Знайдено документи з бібліотеки Ярослава Мудрого!
 Все підтверджується! Українська історія стоїть на порозі однієї з найбільших сенсацій! Вже можна впевнено говорити про існування РЕАЛЬНИХ слідів легендарної бібліотеки Ярослава Мудрого!
Про цю унікальну колекцію книг, документів, СКАРБНИЦЮ Київських князів, написано десятки книг. Існує чимало версій.
Найбільш відомі – частина бібліотеки і досі лежить десь у загадкових підземеллях Софії. Або захована в районі Межигірського монастиря. Чи зберігається десь у Києво-Печерській Лаврі. Все може бути…
В кінці 2007 року, журналісти часописів «Музеї України» та «Нова Січ», закінчували розслідування з пошуків шаблі Мазепи, козацьких регалій (вивезених запорожцями, у тому числі, з Межигір‘я), архівів УНР, Скоропадського, козацьких документів, значних цінностей, що зникли у часи Кубанської Народної республіки.
Сталося так, що невинні репортерські розпитування, веселі публікації, моментально перетворилися на скандальні сенсації, привернувши увагу провідних розвідок світу. Преса багато писала про операцію «Козацькі регалії», що закінчилася пограбуванням Музею Кубанського козацтва у США російською розвідкою. Потім були гонки російської, американської і канадської спецслужб Північною Америкою за шаблею Мазепи, яка чудесним чином знайшлася в спецхрані ФСБ в Ермітажі Петербургу. Розслідуванням певних документів про скарби запорожців нині займається ГРУ РФ… Про 80 возів золота і діамантів захованих керівниками Кубанської Народної республіки, журналісти ще бояться говорити – вартість скарбу оцінюється фантастичною сумою…
Але, інформація, яка, як ми підозрюємо, була цілеспрямовано доставлена українським журналістам, перевершила всі попередні пригоди. Маленький колектив двох україномовних культурологічних журналів знову потрапив до епіцентру якихось не дуже зрозумілих, але знакових геополітичних подій.
В якихось далеких архівах лежать свідчення колишніх радянських перебіжчиків, які у ті роки залишилися непоміченими, а нині…
Майже впевнено можна говорити про якусь потужну колекцію Гетьмана Івана Мазепи. Дуже старовинні речі з Візантії, книги, прикраси Київських князів, документи, потрапили до зібрання Мазепи, зберігаючись у надійному місці в Софії. За скарбом приглядали двоє особливо перевірених монахів.
Саме їх, за чиїмось доносом, жахливо допитували нишпорки Петра І. Скоріш за все, хтось не витримав, показавши схованку. Але, нікого це не врятувало – знищили всіх…
Виходить, що саме тоді, до росіян потрапили чисельні прикраси Київських князів, документи (і пергамент, і БЕРЕСТЯНІ ГРАМОТИ, які, на жаль, розсипалися, залишивши по собі лише свинцеві печатки з княжими символами).
Чимало документів вціліли! Листування Ярослава та інших князів з Новгородом! Якісь документи, книги, таблички…
Ще раз звертаю увагу на значення поняття ПРИКРАСИ КИЇВСЬКИХ КНЯЗІВ!!!
Їх знайшли досить багато і вони мирно зберігалися в запасниках і сховищах російських музеїв. Аж до приходу комуністів, які дуже багато чого тупо продали в США, Німеччину, Англію… Так, частину прикрас Київських князів!
Те, що залишилося після розпродажу, інвентаризували, запакували в скрині і залишили до кращих часів.
Не врахували чуток.
А доньці Генерального Секретаря ЦК КПРС Г.Л.Брежнєвій, легенду про дивний перстень Ярослава Мудрого, розповіли. Є багато публікацій про чисельні оборудки першої доньки з діамантами, золотом…
На її вимогу, було створено таємну групу з офіцерів КГБ і істориків, які знайшли сліди скарбу Івана Мазепи і Ярослава Мудрого. В підвалах ленінградського Адміралтейства!
Вже чітко відомо, що 1979 року, Галина, у супроводі офіцерів КГБ, серед яких був майбутній генерал КГБ, особистий охоронець Брежнєва і Горбачова, Володимир Медведєв, відвідала сховище, знайшла перстень Ярослава Мудрого і залишки скарбу Мазепи, де було чимало речей з бібліотеки!
Всі ті речі мають колосальне історичне і моральне значення! Але, їх не можна було швидко продати в радянських комісіонках! Саме через те і вціліли.
Враховуючи те, що ми отримали дуже детальне, аж занадто, описання персня, можна припустити існування якісних фото…
Камінь дійсно великий. Квадрат. Якщо направити потужний промінь світла, видно мапу Софії. Мабуть, таємна схема. Роздивлятися треба в спеціальній лабораторії під мікроскопом. Чого, звичайно, ніхто не робив.
Сам перстень, виготовлений з чистого золота 24 каратів без лігатури. Переплавлене з римських ауерелусів та солітів. Тонка оправа. Чотири фіксатори.
А от камінь…
Рубінове скло. Тоді виникла мода така. Візантійська. Подрібнювали дрібні рубіни. Змішували зі склом. Плавили. Надавали певної форми. Технологія, до речі, втрачена… І як мапу туди всунули? І що саме на ній?
Зрозуміло, що дегенеративна Галина і її придворний єврейський ювелір, моментально допетрали, що то не рубін! Не розуміючи того, знайшли безцінну річ для науки. Як України, так і Росії. Всіх слов‘ян! Перстень залишився в спецхрані. І ми достеменно знаємо, що лежить там і понині.
Як і певні книги, документи, ще якісь прикраси. Існує публікація М.Розова про книги Ярослава, що лежать в бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна. Знову Пітер! Як вони там опинилися?
Ми оприлюднили інформацію про 234 ящики з документами і матеріалами Мазепинського дела, які за 300 років навіть не розпакували! А нині знову переховують від допитливих очей українських дослідників. Дуже можливо, почнуть шукати і переховувати залишки бібліотеки Ярослава Мудрого та скарбу Івана Мазепи з Софії. Така у сучасної Росії історична політика. Чи істерична…
В принципі, робити цього не треба. Хіба мало в Росії вчених, готових здійснити таке важливе відкриття? Адже, всі ці речі є експонатами як української, так і російської історії! Хай люди терміново знайдуть ті ящики і подарують світу уже документальну, наукову сенсацію! А не журналістську, як ми.
Підкреслюю – вперше у науковців з‘явився шанс так легко і красиво зробити відкриття світового рівня. Є шанс довести існування бібліотеки Ярослава Мудрого. Та хай це будуть російські науковці! Яка, в принципі, різниця?! Тільки знайдіть!!! І оприлюдніть!
Українські журналісти, що вже мають бойовий досвід подібних міжнародних розслідувань, теж не збираються чекати. Активні дії вже почалися. І дуже може бути, що ми будемо першими…
Розкішний початок нової книги. Знову Санкт-Петербург, таємні спецхрани, Ярослав Мудрий, Іван Мазепа, спецслужби, нові пригоди…
Чергове журналістське реаліті-шоу почалося!
|