CanadaUA-news

Категорії каталогу

Мои статьи [796]

Каталог статей

Головна » Статті » Мои статьи

Янукович сказав «А». Чи пролунає «Б»?

Янукович сказав «А». Чи пролунає «Б»?

При першому читанні інтерв’ю президента Януковича виданню «Комерсант-Україна» мимоволі дивуєшся незвичній різкості його філіппік, спрямованих проти Кремля і Газпрому. Отже – на захист національних інтересів України. Як це не дивно прозвучить для багатьох представників опозиції. Чого варте лише таке порівняння: газові контракти виписані російською стороною, «неначе для ворога»…

Але після другого прочитання помічаєш, що, сказавши риторичне «А», Янукович так і не вимовив щодо всіх гострих питань, які він зачепив у інтерв’ю, реального і практичного «Б».

Підемо в суд… Потім… На крайняк…

Віктор Янукович під час відкриття 9-ої сесії ВР. Київ, 6 вересня Віктор Федорович цілком слушно зауважив, що Україна абсолютно не повинна йти на якісь додаткові поступки Росії заради знижок у ціні на газ. Взагалі йдеться не про знижки з милості Газпрому та Кремля, а про «повернення в цивілізоване русло, до європейських ринкових цін».

Янукович закликав просто дотримуватися досі чинної міжурядової українсько-російської угоди 2001 року, яку ігнорують починаючи з 2005-го. А вона передбачає щорічний перегляд умов поставок російського газу, зокрема й цін.

Тоді б переглянули й ті умови, які містяться в контракті 2009 року. Риторичне питання – чому Україна має платити сьогодні на 200 доларів за тисячу кубів більше, ніж Німеччина, а брати за транзит – удвічі менше? У результаті в разі збереження умов контрактів «імені Тимошенко» Україна протягом 10 років віддаватиме 20% свого і без того небагатого бюджету Росії за газ. Це навіть крутіше від «десятини» феодальних часів!

Янукович називає справедливу ціну для України (і його думка збігається з оцінками багатьох експертів: ціна для Німеччини мінус $70 транзитного тарифу від кордону Росії та Німеччини.

Президент визнав: у Харкові під час укладення сумнозвісних угод російські партнери його «годували бананом»: «Ми домовлялися не зупинятися на тих угодах. Ми тоді домовилися повністю переглянути контракти й перейти на нові взаємини в газовій сфері. Але потім послідувало півтора року обіцянок – «да-да-да, ми подивимося, обов`язково переглянемо", і в результаті по сьогодні все залишилося на рівні «да-да-да».

Отже, Віктор Федорович пригрозив: якщо ця неприйнятна позиція Росії не зміниться, Україна подасть у Стокгольмський арбітраж. Виявляється, усі документи для позову вже підготовлені. І взагалі таке рішення, на його думку, потрібно було приймати вже давно.

Сказано гучне «А», але не сказано «Б» - не названо точний термін подачі позову. Без цього грізна обіцянка звучить у тональності «на Миколи та й ніколи» - «якщо позиція не зміниться». Чого ще чекати?

У Росії виборча кампанія почалася. Там уже жоден політик назустріч Україні не піде. А до весни наступного року (часу президентських виборів у РФ) у нас як мінімум ризикує обрушитися хімічна промисловість. Та й нові зимові «газові війни» не виключені. Та й чи зміниться ситуація після обрання нового президента РФ?

Митний союз: простір для заднього ходу

Коли президент почав був розповідати про успіхи в українсько-російських відносинах, про збільшення товарообороту, про стратегічне партнерство, газета швидко повернула його на грішну землю: «Як ви можете говорити про хороші взаємини в умовах, коли звучать такі жорсткі звинувачення, коли президент Росії говорить про «утриманство» України?»

Під відповіддю Януковича підписався б і автор цієї статті: «Я б на місці Медвєдєва такі ярлики не вішав. Це абсолютно некоректно. Ми не бідні родичі. І не хочемо бути, і не будемо ними ніколи. Ми – незалежна держава».

А потім пролунали якісь абсолютно незвичні в устах Януковича мало не співчутливі нотки стосовно Юлії Тимошенко: «Ми платимо на 100% цю безмежну ціну. І абсолютно не потрібно радіти тому, що вони у 2009 році знайшли спосіб змусити Тимошенко підписати цю угоду. Коли нам погано і наші друзі радіють – це нехороша ознака. І якщо розмовляти з нами з позиції сили й ультиматумів, це не принесе успіху».

Підґрунтя того, що відбувається в українсько-російських взаєминах, Янукович справедливо вбачає у «палкому» бажанні Росії «вступити» Україну до Митного союзу, яке переростає в образливий для нашої держави дискурс. «Так запрошувати некоректно й принизливо для нас, такою мовою не потрібно з нами розмовляти», - слушно каже Янукович.

Але знову-таки після «А» не чуємо логічне «Б». Щось на кшталт: «Дапашліви» зі своїм Митним союзом! Досить Україну додовбувати вашою псевдоінтеграцією. З тим, як виписано Статут Митного союзу, формула «3+1» завжди означатиме «3 – Росії, 1 – решті трьом учасникам». Подивіться, як Росія «роздягла» конаючу від кризи економіку члена МС Білорусь, позабиравши всі великі рентабельні підприємства. Приблизно так було б сказано, якби позиція Януковича була послідовно спрямована на захист національних інтересів.

Натомість Янукович явно залишає собі поле для маневру в питанні МС. «Якщо це буде вигідне членство і буде політична воля, ми дамо згоду». Що ж тут ще незрозуміло? Яка вигода? У Митному союзі будемо під російською п’ятою, а зі Світової організації торгівлі вилетимо – та й по всьому. Які розрахунки, на які посилається Віктор Федорович, могли показати вигідність МС для України? Хіба що двох Глібів – Павловського та Корнілова.

А Юля залишиться за ґратами?

Початкові висловлювання Януковича щодо справи Тимошенко вселяють певну надію на те, що переможе здоровий глузд: «А ви самі як вважаєте, мені вигідно чи невигідно те, що ситуація з Тимошенко триває? Якщо хочете, я за вас відповім – ви самі чудово знаєте, що мені це невигідно і не потрібно. Абсолютно! Я не зацікавлений в цьому! Я неодноразово заявляв, що бажаю Тимошенко, щоб вона захистила свої права в суді».

Навіщо ж тоді далі відверто блюзнірствувати, уже вкотре стверджуючи, що «президент на суд не впливає і наказувати йому не може». Немає в Україні (та й у закордонних політичних та експертних колах) людини, яка б не знала, що суди повністю підконтрольні Банковій. Можливо, якщо пропустити Віктора Федоровича з цим твердженням через детектор брехні, то він виявиться «чистим». А якщо поставити питання інакше: чи віддає він відповідні розпорядження заступнику глави АП Портнову або голові Вищої ради юстиції Володимиру Колесниченку?

Тому після «А» тут мало бути рішуче «Б» - Юлія Тимошенко повинна бути виправдана, звільнена з-під варти. І двобій між провладними та опозиційними силами має відбутися на рівних, демократичних умовах. А Європа має отримати реальні докази налаштованості керівництва України на повноцінну євроінтеграцію. Але нічого подібного ми не почули.

А ще нашу довіру до загалом правильних, патріотичних заяв Віктора Януковича підриває той факт, що пролунали вони лише тоді, коли смажений російський півень боляче дзьобнув у найболючіше місце…

Микола Писарчук

Категорія: Мои статьи | Додав: canadaua-news (06.09.2011)
Переглядів: 223

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0