CanadaUA-news

Категорії каталогу

Мои статьи [798]

Каталог статей

Головна » Статті » Мои статьи

Корогва – символ українського козацтва

Корогва – символ українського  козацтва

 

Мисливська корогва невідомого українського майстра ХVІІІ століття- один з найунікальніших експонатів козацької доби. Вона представляє собою двосторонній олійний живопис на полотні, що натягнуте на справжні оленячі роги.

 

З обох боків корогви зображені епізоди з життя святих. З однієї сторони полотна зображений Євстафій Плакида – римський полководець, якому, за легендою, під час полювання між рогів оленя, якого він переслідував, явився образ Христа. З другої сторони - Св. Домнікія, яка вважається уніатською святою та Св. Іаков, який відноситься до православ‘я. Цей парадокс свідчить про те, що українські народні художники в своїх творах поєднували уніатських і православних святих. Свідоцтвом цього є саме це зображення.

 

Святий Євстафій вважається покровителем мисливства. Очевидно, що ця корогва  колись була обов‘язковим атрибутом для парадних виїздів на полювання.

 

Корогва потрапила до фондів нашого музею в 1946 році з Львівського історичного музею як козацький прапор. Після реставрації в Національному науково-дослідному реставраційному центрі України твір експонувався на Всесоюзній виставці “Реставрація музейних цінностей в СРСР” (Москва, 1984р.), де викликав велике зацікавлення фахівців та любителів мистецтва.

 

Якщо розповідати про виникнення козацьких корогв, то треба починати з історії і розкрити історичне значення козацьких корогв. Насамперед корогва – це прапор. За призначенням вони поділялися на гетьманські – були державними прапорами України і січові – символом війська Запорізького, а полкові – бойовими прапорами козацького війська.

 

Під час походів прапор завжди майорів на чолі війська. Під час битв біля корогви точилася запекла боротьба, бо втрата прапора для козаків означала поразку. Корогва була одним з найшанованіших козацьких клейнодів. Корогва, як і всі інші клейноди була обов‘язковим атрибутом усіх козацьких ритуалів. У бою та під час найбільших урочистостей гетьманська корогва свідчила про присутність гетьмана. Після винесення корогви із січової церкви починали скликати і проводили раду козацьку. Під час похорону гетьмана за труною несли схилену корогву.

 

Почесними охоронцями корогви були генеральні, військові, полкові, курінні та сотенні хорунжі.

 

Корогва входила до складу клейнодів, тобто атрибутів влади козацької старшини, які після відродження в середині ХУІІ століття української державності стали державними символами.

 

До середини ХVІІ століття клейноди виступали як символ влади козацької старшини. Вони були спільними для городових і запорізьких козаків. У походах вони перебували при козацькому війську, а в мирний час зберігалися у військовій скарбниці.

З 1648 року  гетьманські клейноди стають державними символами Гетьманщини. Новообраним гетьманом клейноди надсилались польським королям, турецьким султанам і російським царям.

 

Функціонували козацькі клейноди до кінця ХVІІІ століття. А коли в 1775 році за наказом Катерини ІІ була знищена Запорозька Січ, втратили силу і регалії січової старшини. Після ліквідації російським урядом на початку 80-х років ХVІІІ століття козацьких полків були скасовані і клейноди полкової та сотенної старшини. Історична доля козацьких клейнодів  була складною. Частиною з них після поразок козацького війська в 1651 році під Берестечком, під Черніговом та Києвом опинилась у ворожих руках і тепер вони, очевидно, знаходяться в запасниках польських музеїв. Але переважна більшість козацьких клейнод  була захоплена Росією.

 

Продовжуючи розглядати корогву, як прапор, емблему держави, треба сказати, що такі прапори відомі в Україні з найдавніших часів, вони були державними символами. Знамена окремих князів стали емблемами їхніх князівств, а великокнязівський прапор – державною емблемою Київської Русі.

 

В бою для кожного козака сотенна корогва чи значок були такими ж важливими як і для воїнів часів Київської Русі їхні стяги. Втрата прапора для козаків, як і для їхніх предків, була рівнозначна поразці.

Серед різноманітних малюнків, які розміщувалися на козацьких прапорах, значне місце займали зображення святих. Часто на козацьких знаменах зображувалася Богородиця, яка була берегинею Війська Запорізького. Зустрічались на прапорах і зображення Господа Вседержителя, архістратига Михаїла. Крім того, на прапорах зображувалися хрести, зірки, півмісяці, шаблі, луки, стріли та інші елементи, що були характерні для тогочасного образотворчого і декоративного мистецтва.

 

Такою ж складною як і історія України ХVІ-ХVІІІ століть була й доля козацьких прапорів. Частина з них після невдалих битв козацького війська опинилась в руках противника. Але переважна більшість козацьких прапорів функціонувала до ліквідації Росією в ІІ половині ХVІІІ століття Запорізької Січі, гетьманщини та козацьких полків. Росією ж вони були вилучені.

 

Ще на початку ХХ століття в російських музеях знаходилось кілька десятків козацьких прапорів. Згодом у 30-ті роки вони зникли невідомо куди. Саме тому і не збереглося в українських музеях значних козацьких прапорів.

 

Т.Ащеулова, науковий співробітник  Кіровоградського обласного художнього музею
 
З сайту Музеї України
Категорія: Мои статьи | Додав: canadaua-news (14.01.2008)
Переглядів: 3047

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0